Студентка Інституту комп’ютерних наук та інформаційних технологій Національного університету «Львівська політехніка» Анастасія Пегитяк навчається на другому курсі, але за такий короткий проміжок часу вже досягла неабияких вершин у навчанні. Цього року вона перемогла в конкурсі на здобуття індивідуальних стипендій від Благодійного фонду «Кларіна» та Центру соціальних історій (США).
– Чому ви віддали перевагу Львівській політехніці під час вступу?
– Я обрала Львівську політехніку з кількох причин. По-перше, це один із найкращих освітніх закладів, де готують хороших спеціалістів, судячи з кількості резюме від випускників, яких радо приймають на роботу як в Україні, так і за кордоном. Тим паче сам університет допомагає знайти роботу студентам, що для мене є дуже важливим фактором. По-друге, переглядаючи інформацію про різні заклади вищої освіти, я зрозуміла, що Національний університету «Львівська політехніка» забезпечує якісну прикладну лінгвістику на основі іноземних мов. Крім того, Політехніка надає можливість інтернаціоналізації, завдяки чому можна поліпшити свої навички володіння іноземними мовами не тільки теоретично, а й практично.
– Які ваші перші враження від навчання в університеті? Чи швидко вам вдалось адаптуватися до студентського життя?
– Моє перше враження від Національного університету «Львівська політехніка» було позитивне. Мене вразила чарівна та старовинна архітектура, стіни якої віддзеркалюють дух історії. Я маю змогу навчатись у найкращих викладачів, знайомлюся з цікавими людьми й беру участь у різноманітних проєктах протягом навчання. Це безцінний досвід. На те, щоб адаптуватися до нового ритму, пішло небагато часу, оскільки ще в школі навчання давалося мені непогано.
– Що у процесі навчання виявилося найважчим, а що – найлегшим?
– Я навчаюся на прикладній лінгвістиці, яка дає мені змогу розвиватись одночасно у двох сферах: гуманітарній (вивчення іноземних мов, переклад, мовознавство) і технічній (комп’ютерні науки, вища математика тощо). Починаючи зі школи гуманітарні предмети мені давалися легше, ніж точні науки, тому саме до них я докладала зусиль, щоб досягти хороших результатів.
– Що з власного досвіду ви могли б порадити майбутнім студентам Політехніки?
– Я порадила б студентам не боятися використовувати всі можливості, які допоможуть проявити себе, розширити свої знання та вміння, а також отримувати винагороди за власні навички та досягнення.
– Що для вас означає здобути індивідуальну стипендію від Благодійного фонду «Кларіна» та Центру соціальних історій (США)?
– Здобуття індивідуальної стипендії від Благодійного фонду «Кларіна» та Центру соціальних історій (США) дало мені неабияку впевненість у тому, що все, що я робила і роблю, є недаремним. Це визнання – підтвердження того, що моя праця та здобутки мають цінність. Воно надихає мене вдосконалювати свої знання та прагнути до кращого, щоб сягнути висот у своїй галузі.
– Яких зусиль ви доклали, щоб досягти такого успіху в навчанні?
– Бажання досліджувати нову інформацію та вивчати щось нове завжди було пріоритетом у моєму житті. Однак, звісно, лише бажання тут замало. Завдяки самодисципліні, правильному розподілу часу між навчанням і відпочинком я змогла досягнути хороших успіхів у навчанні.
– Як вважаєте, чи більш вмотивоване студентство до навчання завдяки можливості здобути індивідуальну стипендію?
– Можливість здобути стипендію може бути чинником мотивації до ретельнішого навчання, оскільки студенти відчувають більшу цінність своєї праці та старань, коли їхні зусилля винагороджуються фінансовою підтримкою. Хоча, на мою думку, це не завжди так, і хтось може знаходити стимул до навчання на інших підставах.
– Якою ви бачите свою кар’єру після закінчення університету?
– Насправді свою кар’єру після отримання диплома я бачу радше філологічною, ніж програмістською. Моє серце завжди лежало до книг, іноземних мов, пізнання інших культур та традицій. Мені подобається переклад, його творчий процес, у якому важливо розуміти не лише мову, а й особливості менталітету та історії. Можливо, саме з цією сферою я пов’яжу своє життя.
