Студентка Інституту хімії та хімічних технологій Владислава Манастирська, яка навчається за спеціальністю «хімічні технології та інженерія», стала однією з небагатьох, хто здобув стипендію Президента України. Докладніше про здобутки дівчини, початок її студентського шляху та плани на майбутнє – у нашому інтерв’ю.
– Чому ви обрали Львівську політехніку?
– Вибір на користь Львівської політехніки для мене був очевидним, оскільки я мала на меті вступити саме до технічного закладу вищої освіти. І, хоча варіантів університетів було багато, мені все ж хотілося навчатися саме у Львові, щоб глибше пізнати різноманітність культури різних частин України, адже сама я з Кіровоградської області.
– Як давно захоплюєтеся хімією і що стало поштовхом до вступу на спеціальність «хімічні технології та інженерія»?
– Моя захопленість хімією почалася ще у шкільні роки, оскільки тоді я навчалась у класі з поглибленим вивченням хімії та біології, що дало мені порівняно глибші знання в тому, наскільки все в нашому житті саме собою є хімією та від неї залежить. Але водночас я керувалася принципом обрання галузі, яка б охоплювала якомога більше напрямів вивчення: від хімічної інженерії до харчових добавок. Мені як підліткові було дуже важливо мати можливість знайти те, що буде більше до душі, й у разі потреби трохи скорегувати напрям здобуття знань.
– Якими були ваші перші роки навчання? Чи справдились очікування?
– Я ще до вступу знала, що мені хотілося б мати змогу займатися наукою в університеті, тому що в цьому я бачила свій внесок у розвиток суспільства, та здобути більше практичних навичок. На жаль, здебільшого моє навчання з першого по четвертий курси відбувалась онлайн, тому, очевидно, практичних навичок саме під час навчання я не набула достатньо. Зате мала можливість це компенсувати, проводячи досліди для наукової роботи. Наукову діяльність я вважаю надзвичайно корисним досвідом і хочу наголосити на тому, що можливостей займатися наукою в ІХХТ багато – це є беззаперечним плюсом і чудовою можливістю для тих, хто цікавиться цим видом діяльності.
– Пригадайте, як швидко адаптувалися до студентського життя? Чи були певні труднощі?
– Адаптація до студентського життя відбулася досить швидко, оскільки, на мою думку, навчання в університеті є легшим, ніж у школі, незважаючи на більше навантаження та сильніший акцент на самоосвіті. Великою мірою полегшенню процесу навчання сприяли досвід приємної комунікації з більшістю викладачів і допомога старост у вирішенні будь-яких організаційних питань.
– Яке значення для вас має стипендія Президента України?
– Здобуття стипендії Президента України для мене означало визнання моїх досягнень і зусиль у навчанні. Це було не лише фінансовою підтримкою, а й підтвердженням того, що мої здобутки в навчанні варті визнання на найвищому рівні.
– Що можете розповісти про свій досвід університетського навчання? Чи маєте корисні поради для майбутніх політехніків?
– Загалом я більш ніж задоволена навчанням, оскільки для мене сам собою процес є цікавим. Також на це дуже вплинуло те, що мені до душі моя спеціальність і я справді хочу пов’язати з нею своє життя, що, безперечно, є хорошим стимулом для роботи. Маю дві головні поради:
Старанність важливіша, ніж наявність природних здібностей. Вона допомагає як здобути знання, так і заслужити повагу з боку одногрупників і викладачів.
Надзвичайно важливим є баланс між навчанням і відпочинком. Останні роки сповнені стресу для всіх, тому ментальне здоров’я має бути у пріоритеті, а з ним уже будуть і сили на навчання.
– Де ви хотіли б працювати після того, як отримаєте диплом? Яка галузь вам найцікавіша?
– Після закінчення університету я планую працювати в галузі хімічної індустрії, можливо, у сфері досліджень та розвитку нових технологій. Моя мета – зробити вагомий внесок у вирішення сучасних викликів у галузі хімії та інженерії, спрямованих на створення більш ефективних та екологічних виробничих процесів.
