Усі студенти коли-небудь ставлять собі запитання: навіщо писати конспекти від руки, якщо можна просто слухати викладача, користуватись підручниками, в яких все й так написано, або ж, наприклад, набирати текст на комп’ютері?
Тож я маю відповідь: конспекти – це найпростіший і найефективніший спосіб запам’ятовування матеріалу й підготовки до іспитів. Саме письмова форма записів задіює довготривалу пам’ять й дає фундамент для використання отриманих знань на практиці, тобто на семінарських заняттях чи під час складання іспитів. Ба більше, правильне оформлення конспекту сприяє продуктивності студента та залучає зорову пам’ять.
А втім, викладачі сьогодні вже дедалі менше вимагають письмові записи (а якщо й вимагають, то зазвичай за це можна отримати бали, що викликає позитивну реакцію й стимулює до цієї діяльності). На жаль, через таку тенденцію чимало студентів взагалі припиняють писати в зошиті й місяцями не тримають ручки в долонях. Це, відповідно, негативно впливає на загальну успішність.
Своїм досвідом конспектування поділилася студентка 2-го курсу магістратури кафедри політології та міжнародних відносин Христина Калинчук.
– Як ви конспектуєте матеріал?
– Моє конспектування часто залежить від різних чинників, зокрема від швидкості та методу читання лекції. Зазвичай я тезово записую важливу інформацію, особливо роки, дати, прізвища. Якщо важливої інформації багато, то скорочую слова. Також, якщо це можливо, то записую інформацію схематично, роблю різні таблички, графіки та марковані списки. Якщо на чомусь потрібно закцентувати особливу увагу, то ставлю на полях чи у самому тексті знаки оклику. Інколи буває так, що я розумію, що певний момент потребує уточнення і мені доведеться щось дописати згодом, тому там залишаю кілька рядків незаповненими і ставлю знак питання на полях.
– Що допомагає запам’ятати і вивчити матеріал конспекту?
– При вивченні матеріалу з конспекту мені дуже допомагає зорова пам’ять, тому для мене важлива наявність схематично відтвореної інформації. До того ж, я завжди виділяю важливі моменти або різні рівні маркованих списків маркерами різних кольорів. Це також дуже сприяє запам’ятовуванню і надає конспекту естетичного вигляду.
– Нотувати матеріал на папері приємно чи, навпаки, набридливо?
– Загалом мені подобається процес конспектування. Якщо потрібно занотувати лекційний матеріал із віртуального навчального середовища, а не тоді, коли його читає викладач, то я завжди паралельно вмикаю музику – і конспектування вже не здається марудною справою. Хоча варто визнати, що інколи воно виснажує. Найчастіше це трапляється тоді, коли викладач читає матеріал надто швидко, інформації є дуже багато або коли маю кілька лекцій підряд.
– Як ви ставитесь до того, що деякі викладачі вимагають написані вручну конспекти лекцій?
– Я не підтримую обов’язкового написання лекцій вручну. Винятком є хіба той випадок, коли за це передбачені певні бали. Знаю багатьох студентів, які занотовують інформацію в телефоні або в інших пристроях і конспектування вручну – для них певний виклик. Тому вважаю, що кожен має робити так, як йому зручніше, оскільки це також матиме вплив на дальше вивчення матеріалу. Ба більше, у контексті діджиталізації сучасних процесів вимога написання конспектів вручну виглядає не дуже актуальною. Проте особисто для мене це ніколи не було проблемою, адже я завжди лише від руки пишу конспекти.
