Дванадцять політехніків з різних інститутів Університету здобули омріяну стипендію Президента України. Серед них і студентка Інституту геодезії Іванна Кутна. Про шлях дівчини у професію та здобутки в навчанні — у нашому інтерв’ю.
— З чого розпочалося ваше знайомство з Львівською політехнікою?
— Пригадую, це був 2019 рік, я навчалася на третьому курсі коледжу (тоді здобувала ступінь молодшого спеціаліста за спеціальністю «геодезія та землеустрій»). Щороку студентам нашого коледжу влаштовували екскурсії до Львівської політехніки. Моя група не стала винятком. Тоді я вперше побувала в Інституті геодезії. Нам розповіли про історію інституту, показали різноманітні сучасні прилади та інше обладнання, ознайомили з кафедрами. Власне після цієї екскурсії я вирішила, що хочу навчатися саме у Львівській політехніці. І наступного року, після здобуття ступеня молодшого спеціаліста, подала документи до ІГДГ. Не вибирала між іншими університетами, цілеспрямовано хотіла лише у Львівську політехніку. Пам’ятаю свої емоції, коли мені зателефонували і повідомили, що я пройшла на бюджетну форму навчання, ще й отримуватиму стипендію.
— Чи давно захоплюєтеся геодезією? Що вам подобається вивчати найбільше?
— З 2016 року, вступивши до коледжу, вивчаю геодезію. Дуже люблю розрахунки, математику, тому й захотіла опанувати таку професію. Спочатку важко було, інколи думала, що, можливо, це не моє. Але минув певний час, і я зрозуміла, що це моя професія. Тепер дуже важко уявити себе в якійсь іншій професії, можу впевнено сказати: геодезія — однозначно моя спеціальність.
— Чи є те, чого вам бракує в навчальному процесі?
— На жаль, карантин, а потім введення воєнного стану в країні внесли свої корективи в навчальний процес. Більшу частину навчального року ми вчилися дистанційно. Це те, що не сподобалося, бо очікувала більше практичних занять. Але навіть у таких умовах викладачі старалися подати матеріали максимально зрозуміло й доступно, завжди були готові допомогти та дати пораду.
— Як швидко ви адаптувалися до студентського життя?
— Оскільки навчання було дистанційне, то адаптації як такої не було. В гуртожитку я теж не жила ніколи, бо сама зі Львова. Тому не відчувала повною мірою того студентського життя. І хоч для мене було комфортним проведення пар у дистанційному форматі, все ж хотілося більше аудиторного навчання, бо, на мою думку, такий навчальний процес ефективніший, особливо для такої спеціальності, як геодезія.
— Що для вас означає здобути стипендію Президента України? Які були ваші перші враження від перемоги і чи сподівалися її?
— Стипендія Президента для мене про те, що мої старання були помічені й гідно оцінені. Це, безумовно, дає велику мотивацію старатися ще більше.
Я ніколи не ставила собі за мету здобути стипендію Президента, чула про неї, однак не думала, що мені це вдасться. Коли мені повідомили, що у мене буде стипендія Президента, я була трохи шокована та, звісно, щиро зраділа.
— Чи задоволені ви навчанням? Можливо, використовуєте якісь лайфхаки для того, щоб полегшити навчальний процес?
— Так, навчанням я цілком задоволена. Навіть попри те, що ми навчалися багато часу в дистанційному форматі, викладачі доклали всіх зусиль, щоб ми здобули добрі знання. Щодо лайфхаків, то у мене їх як таких немає. Стараюся вчасно здавати лабораторні й практичні роботи, відвідувати пари та вчити навчальний матеріал. І, звісно, важлива комунікація з викладачами, намагаюся завжди дослухатися до їхніх порад.
— Як плануєте розвиватись у своїй професії?
— Зараз я задумуюся про вступ до аспірантури та можливу подальшу роботу в університеті на посаді викладача. У майбутньому хотіла б провадити наукову діяльність — мені подобається вивчати та досліджувати щось нове.
