Нещодавно у Львівській політехніці завершилася виставка «Мальована мова», яка об’єднала креативну молодь довкола мистецтва слова та візуальних образів. Серед талановитих учасників — студентка Інституту архітектури та дизайну Олена Садкова, яка не лише привернула увагу глядачів своєю оригінальною роботою, а й була відзначена особливою нагородою — премією від Софії Особи.
— Чому ви вирішили навчатись у Львівській політехніці і як обирали спеціальність?
— Я обрала Львівську політехніку, тому що це один із найстаріших і найвизначніших університетів в Україні із сучасними підходами до навчання та потужною базою для творчого розвитку. Мені важливо було навчатися в середовищі, де поєднуються технічне й художнє мислення — і саме у Львівській політехніці я це знайшла. Я обрала спеціальність «дизайн середовища», адже завжди цікавилася простором, архітектурою, естетикою міста й інтер’єрами. Для мене важливо створювати середовище, яке буде не лише функціональним, а й комфортним і візуально привабливим. Вибираючи спеціальність, я переглядала роботи студентів, спілкувалася з викладачами та відвідувала дні відкритих дверей. Це допомогло мені переконатися, що ця спеціальність відповідає моїм інтересам і творчим амбіціям.
— Як навчання в університеті впливає на вашу творчість і формування як майбутнього фахівця? Чи є викладачі або предмети, які особливо вас надихають?
— Навчання у Львівській політехніці має великий вплив на мою творчість і формування як майбутнього фахівця. Університет створює простір, де я можу не лише здобувати знання, а й втілювати свої ідеї у практичних проєктах. Особливо мене захоплюють предмети, пов’язані з проєктною графікою, основами композиції та формотворення. Вони дають змогу виявити креативність, візуалізувати простори та експериментувати з формами й кольорами. Викладачі не просто діляться знаннями, а мотивують розвиватися. Їхній професіоналізм і підхід до студентів стимулюють ставити вищі цілі й шукати власний стиль у дизайні. Особливо надихають викладачі, які діляться не лише знаннями, а й своїм досвідом.
— Як ви дізналися про мовно-мистецьку виставку «Мальована мова» і що спонукало взяти в ній участь?
— Про мовно-мистецьку виставку «Мальована мова» я дізналася від викладачки української мови. Також активно поширювалась інформація про захід, присвячений пам’яті Ірини Фаріон. Її діяльність як мовознавиці та громадської діячки завжди надихала мене. Особливо вразила її ініціатива створення проєкту «Мова — твого життя основа», який поєднував мистецтво та мовну свідомість, залучаючи студентів до створення плакатів на захист української мови. Це було чудовою нагодою проявити себе творчо й водночас долучитися до популяризації української мови. Також мене спонукало до участі у виставці бажання вшанувати пам’ять Ірини Фаріон і популяризувати українську мову через мистецтво. Це можливість виразити свою позицію щодо важливості мови як основи національної ідентичності та державності. Участь у виставці стала для мене способом виявити вдячність за її працю. Я вірю, що мистецтво має силу надихати, об’єднувати та пробуджувати — і саме в цьому вбачаю цінність таких ініціатив.
— Розкажіть докладніше про задум вашої мовно-мистецької роботи. Які ідеї та емоції ви хотіли передати?
— Задум моєї роботи був зосереджений навколо гасла «Мова — це кордон» Ірини Фаріон, яке я використала як головний смисловий акцент плаката. Це короткий, але надзвичайно сильний вислів, що символізує мову як межу, яка відокремлює нас від втрати ідентичності, культурної асиміляції та духовного занепаду. Для мене це гасло — як нагадування про те, що мова є невидимим, але дуже потужним щитом, який оберігає націю і не дає їй занепасти.
Візуально я намагалася передати ідею мови як захисту. На плакаті символічний образ кордону — не лише географічний, а й мовно-культурний. Я використала кольори, пов’язані з українською символікою, — синій і жовтий, щоб підкреслити національну ідею та силу духу. А емоційно я хотіла викликати у глядача почуття відповідальності за мову, усвідомлення її значення як основи державності. Мій плакат — це звернення до кожного: якщо ми втрачаємо мову, то відкриваємо кордони для знецінення всього українського.
— Як ви оцінюєте актуальність виставки «Мальована мова» в контексті сучасних подій і ролі української мови? Чому, на вашу думку, такі ініціативи є важливими сьогодні?
— Виставка «Мальована мова» надзвичайно актуальна в контексті сучасних подій, особливо на тлі повномасштабної війни, яку росія веде не лише проти територіальної цілісності України, а й проти її культури, мови та ідентичності. Українська мова в таких умовах стає не просто засобом спілкування — вона перетворюється на символ спротиву, внутрішньої сили та єдності нації. Ініціативи на кшталт цієї виставки мають величезне значення, адже вони поєднують мову з мистецтвом — дві надпотужні сили, які формують свідомість суспільства. Через візуальні образи та творчий підхід студенти можуть глибше зрозуміти роль мови в національному житті, відчути її емоційно, а не суто теоретично. Це спосіб плекати мовну культуру не вказівками чи наказами, а натхненням і прикладом. Такі виставки дають змогу не лише вшанувати пам’ять людей, які зробили внесок у мовну боротьбу, як-от Ірина Фаріон, а й актуалізувати її спадщину у свідомості нових поколінь
— Які плануєте подальші кроки в навчанні та професійному розвитку у сфері дизайну?
— Насамперед я планую поглиблювати свої знання в архітектурному та інтер’єрному дизайні, зокрема вивчати дизайн просторів та інноваційні технології. Одним з моїх наступних кроків стане участь у професійних майстер-класах і тренінгах, які допоможуть удосконалити практичні навички роботи з програмами. Також братиму участь у реальних проєктах, щоб набути практичного досвіду. Крім того, буду працювати над розвитком власного стилю, щоб мої проєкти були унікальними й відображали мою індивідуальність як дизайнера, та створювати портфоліо для показу своїх робіт.
