Українська історія ховає безліч таємниць. Зокрема, унікальну «спадщину» для дослідників та археологів залишила княжа доба. То де ж було місто з великою історією – Галич? Які архітектурні пам’ятки вдалося віднайти? Саме про це у своїй нещодавній лекції розповіли Юрій Лукомський, Василь Петрик, Роман Метельський та Ігор Ткачик.
«Пошуки легендарних та найважливіших об’єктів культурної спадщини можуть тривати роками. Та зазвичай це лише початок «довгої дороги». Адже нам багато чого невідомо. Крилос (Давній Галич) зберігає тисячі таємниць. Для того щоб «відчути» дух Галичини, треба відвідати це старовинне місто. Центр його оповитий багатьма загадками. Це другий історичний центр історії нашої країни. Саме тому ми сконцентрувалися на дослідженні історії цього величного міста», ― розповідає доцент кафедри архітектури та реставрації ІАРД, член Громадської ініціативи «Центр порятунку культурної спадщини» Василь Петрик.
Археологічні дослідження княжого Галича провадять уже більш як 100 років. Окрім розкриття фундаментів давніх церков основною проблемою була локалізація літописного «города», з яким пов’язані згадані в літописах та історичних хроніках церква Богородиці, княжий двір з божницею Спаса, монастир із церквою святого Івана.
Під час свого виступу Василь Петрик зазначив, що великий внесок у пошуки княжого Галича зробив найвидатніший український археолог Ярослав Пастернак. Перші розкопки на околицях Крилоса дослідник розпочав у 1930-х роках, сподіваючись віднайти давнє місто.
«Саме Ярослав Пастернак віднайшов у Крилосі те, що дослідники шукали багато років. У 1936 році всі дізналися та побачили славний Галич. Дослідження на території міста тривали кілька років. Після того як у Крилосі був віднайдений головний храм галицьких князів ― Успенський собор, сюди стали приїжджати туристи», ― додає Василь Петрик.
Крім фундаменту Успенського собору археолог віднайшов також кам’яний саркофаг, у якому зберігалися кістки князя Ярослава Осмомисла.
«Антропологічні дослідження останків Ярослава Осмомисла провадили професор відділу археології та антропології Саскачеванського університету Зенон Погорецький і полтавський антрополог Сергій Горбенко. Після того як були знайдені рештки черепа князя, Сергієві Горбенку вдалося зробити найдокладнішу реконструкцію зовнішнього вигляду Осмомисла», ― зазначив доцент кафедри архітектури та реставрації ІАРД, археолог, дослідник архітектури княжої доби Юрій Лукомський.
Захід завершився переглядом знайденого цьогоріч фрагмента фільму «Крилос», який знімав у 1930-х роках Юліан Дорош. Серед дослідників унікальної знахідки й Ігор Ткачик та Роман Метельський.
Фото – зі сторінки Науково-технічної бібліотеки у соцмережі Фейсбук
