XV Літня школа «Крок до України» Міжнародного інституту освіти, культури та зв’язків з діаспорою зібрала на навчання непересічних студентів із дев’яти країн світу. Ділимося й далі їхніми історіями та враженнями від навчання.
― Я народилася в Америці. Мої батьки переїхали туди з України за місяць до мого народження. Тож я виросла в українських традиціях, десять років вчилася в українській школі, була активною в українських організаціях, зокрема в Спілці української молоді. Лише кілька років тому трохи призупинила таку діяльність, бо вступила до університет і треба було більше часу приділити навчанню. А мова без практикування забувається. Звичайно, вдома спілкуюся українською, та вона не така ж, як літературна мова, ― каже студентка Літньої школи «Крок до України» Софія Поліщук.
Про можливість вивчати українську мову у Літній школі «Корок до України» Софія дізналася від СФУЖО ― дівчина отримала стипендію на навчання. Після завершення двотижневих курсів переконана, що це навчання допомогло формувати думки, тож моя співрозмовниця планує продовжити вчити мову з МІОКом і надалі.
― Мені дуже сподобалося, як відбувалося навчання, ми завжди отримували нові матеріали. Я багато вивчила нового про Україну і про людей, чого раніше не знала. Також дуже цікаві були дискусійні програми. Буду розповідати про цю школу друзям. Також я співпрацювала з Українською конгресовою комісією Америки, тож і їм про це напишу, ― додала Софія.
Викладачка Оксана Галайчук, розповідаючи про особливості навчання у Літній школі «Крок до України», каже:
― Важливо було організувати навчання так, щоб кожному студентові було цікаво і корисно. Ми брали трохи вищий рівень, також досить багато зусиль доводилося докладати в розмовних клубах, у межах яких учасники впродовж години обговорювали різні питання. Тішить, що нам вдалося зацікавити кожного ― ми розгадували загадки, вчили скоромовки. Також говорили про екологію, моду, екологію в моді, і, звичайно, про Україну. Вивчали термінологію, яка стосується технології в медицині, обговорювали різні етичні питання, розповідали про свої таланти. Тобто старалися обирати різнобічні теми, щоб охопити якомога більше лексики, ― пояснила пані Оксана. ― Загалом дуже помітно, що розмовна практика дає результат. Ми обмінялися контактами, студенти отримали усі навчальні матеріали, з якими ми працювали, тож зможуть ще раз повторити це все і, за потреби, звертатися за консультаціями.
