Завдяки команді політехніків кожен поціновувач творчості Іоана-Георга Пінзеля зможе побачити скульптури видатного українського майстра у доповненій реальності.
Цьому сприяє 3D-сканування мистецької спадщини знаного скульптора, що нині відбувається у Музеї Пінзеля у партнерстві з Львівською національною галереєю мистецтв імені Бориса Возницького у рамках проекту PINSEL_AR.
Ідея належить асистентці кафедри дизайну та основ архітектури Інституту архітектури Львівської політехніки Марії Киселенко та випускникові цієї кафедри Романові Гуку. Ініціативу підтримала і реалізовує громадська організація «Мистецька рада «Діалог»«, за підтримки друзів проекту – ТЗОВ «Центр-САПР» і компанії «Innocode». На реалізацію PINSEL_AR команда отримала 92 тисячі гривень, виборовши ґрант від Львівської міськради.
Метою проекту є популяризування скульптурного спадку Пінзеля за допомогою новітніх засобів доповненої та віртуальної реальності, аби зробити його доступним, цікавим та актуальним для якомога широкої аудиторії. Результатом напрацювань стане віртуальний музей Іоана Пінзеля з можливістю відкритого доступу до нього для всіх охочих, зокрема для реставраторів, архітекторів, істориків, котрі матимуть можливість у професійних цілях розгледіти скульптури в усіх трьох вимірах. 3D-моделі скульптур дозволяють роздивитись дрібниці, які неможливо побачити у традиційному музеї на відстані двох метрів від експонату.
– Дві скульптури, які ми вже відсканували, «Богоматір» та «Святий Іоан», найскоріше повернуться до України аж через 2 роки, отож додана реальність стане єдиною можливістю подивитись на них, – розповідає Марія Киселенко.
Розглянути твори мистецтва можна буде через окуляри або шолом віртуальної реальності, а також, навівши смартфон на QR-код чи спеціальний маркер.
У робочому арсеналі політехніків – інноваційні технології фотограмметрії та 3D-сканування. Перша дає інформацію про текстуру скульптури, наприклад, про наявність пошкоджень, серед переваг другої – чітке відображення форми. З метою максимального уникнення похибок дослідники поєднали обидва методи.
– Техніка фотограмметрії на перший погляд полягає лише у фотографуванні, але щоб зібрати модель скульптури лише з фотографій, кожну її точку має бути зображено мінімум на трьох фото. Також не має бути падаючих тіней, що вимагає належного освітлення. Оскільки скульптури позолочені, блік від камери рухається цією позолотою разом із переміщенням техніки, що в зібраній моделі утворить білу лінію, якої насправді немає, – ділиться пані Киселенко.
Аби забезпечити якісне освітлення, у музеї встановили спеціальний білий тканинний куб та орендували професійне обладнання. Працювати доводиться вночі, оскільки природнє світло спотворює результати.
Фотографує скульптури Роман Гук. Робота з кожним експонатом триває 8–12 годин і вимагає створення близько двох тисяч кадрів, кожен наступний з яких повинен перекривати 80% зображеного на попередньому. Далі об’єкт відскановують. На партнерських умовах із першими двома скульптурами працював також політехнік – інженер кафедри геодезії Андрій Маліцький. Для роботи він використовував 3D-сканер Faro Focus 3D 120, що надав університет. Нині скульптури безоплатно сканує офіційний представник фірми Faro – «Центр-САПР» під керівництвом Юрія Масленка, що неабияк виручає команду. До слова, на сканування кожного експоната потрібно витратити близько 10 годин. Коли усі дані зібрано, до справи береться Марія Киселенко – вона збирає високополігональні 3D-моделі з фотографій і скан-копій. Робота надзвичайно кропітка, через що потребує 4 дні для попередньої обробки даних й тижня – для створення моделі, яку згодом ще потрібно буде обробити, відповідно до її призначення.
Дві скульптури опрацювали повністю. На все було відведено лише три дні, оскільки об’єкти вивозили на виставку за кордон, тому команда працювала цілодобово і в дуже швидкому темпі. На зроблену роботу витратили близько половини виділеної суми. Окрім сканування, кошти пішли на розробку веб-ресурсу й додатка для смартфона, роботу над сайтом. Нині політехніки працюють над «Жертвоприношенням Авраама», на черзі – «Самсон роздирає пащу лева» і низка дерев’яних експонатів. Голова ГО «Мистецька рада «Діалог»« Григорій Семенчук активно працює над пошуком коштів для сканування найбільших об’єктів, заввишки 4,5 м, оскільки робота з ними потребує встановлення у музеї додаткового риштування. PINSEL_AR має на меті залучити Тернопільську та Івано-Франківську області, а в перспективі – відсканувати спадщину Пінзеля, що у Німеччині і Польщі.
Над теоретичним блоком проекту працюють асистент кафедри ДОА Віолетта Радомська та доцент кафедри архітектури та реставрації Олег Рибчинський. Серед їхніх обов’язків – супровід кожної створеної 3D-моделі кваліфікованою анотацією та створення історичної довідки, оскільки вони мають досвід реставрування робіт Іоана Пінзеля.
По завершенню проекту всі 3D-моделі скульптур передадуть у розпорядження Львівській картинній галереї ім. Б. Возницького.
