Хроніки Політехніки: що зберігається у книжковій шафі Зали Юліана Захарієвича

Надія Козел, Науково-технічна бібліотека Львівської політехніки
Колаж із зображень Астрономічного щорічника

Сьогодні наша розповідь про колекцію видань, яка зберігається у Залі Юліана Захарієвича.

Книжкове зібрання кафедри Сферичної астрономії та вищої геодезії, а згодом і Астрономічної обсерваторії стало своєрідним підсумком більш як 150-літньої історії нагромадження наукової літератури з астрономії та суміжних наук.

Вагомий внесок у формування колекції здійснили керівники кафедри: Домінік Зброжек, Вацлав Ласка, Люцiян Грабовський.

Серед навчальних видань в галузі астрономії переважна більшість збережених підручників належить науковцям і викладачам Сорбонни, Оксфорда, Кембриджа, Йельського, Берлінського, Стразбурського, Віденського, Паризького університетів.

Збільшення книжкового фонду, комплектування сучасними для того часу науковими виданнями з астрономії світових астрономічних товариств та обсерваторій було пов’язано не тільки із динамічним розвитком природничих наук, а й через практику нових методів спостереження, що дали важливі результати для розвитку астрономії як науки.

На жаль, в колекції збереглися лише поодинокі праці з із сферичної астрономії, практичної вищої геодезії професорів Вищої політехнічної школи. З невідомих причин втрачено щорічні випуски результатів метеорологічних спостережень, які публікувалися, починаючи з 1910 року, Люціяном Грабовським та які він розсилав у більше аніж 70 світових наукових інститутів.

Ядром зібрання стала добірка кращих іноземних видань, що у великій кількості надходили з різних куточків світу. Кожного року бібліотека Астрономічної обсерваторії і кафедри Сферичної астрономії і вищої геодезії отримувала десятки томів різноманітних наукових видань в подарунок від численних дослідницьких установ: астрономічних, метеорологічних, геодезичних, сейсмологічних. Зокрема, з обсерваторії Колумбійського університету в Нью Йорку, приватної науково-дослідної обсерваторії Куффнера у Відні, обсерваторії Трієсту в Італії, Центрального інституту метеорології та геодинаміки в Австрії, Бременської метеорологічної станції, Страсбурзької обсерваторії, Німецької військово-морської обсерваторії в Гамбурзі, Смітсонівського інституту у Вашингтоні, обсерваторії Оксфордського університету, Угорського імператорського інституту метеорології та земного магнетизму, Метеорологічного бюро в Боснії і Герцеговині, Імператорського і Королівського військово-географічного інституту у Відні, Обсерваторії Сантьяго в Чилі, Метеорологічного інституту в Берліні, Голландського метеорологічного інституту, довгий список можна продовжувати.

У цей час дари стали одним з поважних джерел поповнення бібліотечного фонду науковими спеціалізованими виданнями, у т.ч. цінними та рідкісними. Благородна традиція дарування книжок була започаткована ще на початках діяльності Технічної академії науковцями закладу. Чимало книг бібліотеці дарували автори, випускники alma mater і викладачі. Одночасно комплектування книгозбірні здійснювалося за дотаційні кошти, виділені Політехнікою з державного фінансування. Ще одним джерелом поповнення фонду був міжнародний книгообмін, таким чином бібліотека збагатилась науковими бюлетенями, альманахами, календарями, іншими серіальними виданнями з Чилі, Мексики, Японії та країн Європи.

Унікальна бібліотечна колекція складається в основному з фахових журналів з астрономії, метеорології, астрофізики, геофізики, спеціалізованої періодики, та сповна відображає історію розвитку астрономії, як науки й діяльність міжнародних дослідницьких установ. Окремі журнальні видання мають повний комплект номерів.

Серед астрономічних журналів найстарішими є Астрономічний щорічник – одне з найдовших серіальних видань – Berliner Astronomisches Jahrbuch (1774–1959), засноване відомим німецьким астрономом Берлінської обсерваторії, Йоганном Елертом Боде (1747–1826). Це збірник астрономічних ефемеридтаблиць попередньо обчислених небесних координат усіх великих тіл Сонячної системи та основних зірок.

Уваги заслуговують: Monatliche Correspondenz zur Beförderung der Erd- und Himmels-Kunde (1800), Astronomische Nachrichten (1821), Monthly Notices of the Royal Astronomical Society (1827).

Окрім астрономічних журналів, до бібліотеки надходили різноманітні неперіодичні видання: окремі наукові праці, звіти астрономічних обсерваторій та інститутів, доповіді, лекції, науково-популярні видання, матеріали конференцій.

Серед друкованих видань є рідкісні прижиттєві праці відомих та авторитетних астрономів того часу: Йозефа Літтрова – австрійського астронома, відомого популяризатора науки; Джованні Скіапареллі – директора королівської обсерваторії в Мілані; Йоганна Цельнера – німецького астрофізика, який вивчав оптичні ілюзії, Фелікса Тіссерана – професора курсу математичної астрономії в Сорбонні; Фрідріха фон Гумбольдта – німецького ерудита, географа, натураліста; Джеймса Крейга Вотсона – канадсько-американського астронома, першовідкривача комет і малих планет, директора Детройтської обсерваторії Мічиганського університету.

Група довідкових видань представлена переважно термінологічними словниками та енциклопедіями, довідниками, астрономічними календарями. Їх характеризує велика кількість ілюстрацій, детальних креслень, рисунків. У зібранні є значна кількість картографічних видань: географічні та небесні атласи, карти неба. В метеорологічних бюлетенях часто зустрічаємо розгорнуті таблиці, складені гармошками.

Багато видань з колекції мають власницькі знаки, маргінальні записи, печатки, ярлики книжкових крамниць та інтроліґаторів, а також художньо оформлені обкладинки та оправи.

Сформована колекція з історії астрономічної науки упродовж 20–30-х років минулого століття слугувала джерелознавчою базою для досліджень кафедри Сферичної астрономії та вищої геодезії Львівської політехніки та Астрономічно-метеорологічної обсерваторії, за матеріалами бібліотеки готувалися астрономічні, метеорологічні, та сейсмографічні дослідження.

Книжкова колекція з астрономії – унікальне джерело інформації з історії астрономічних знань та суміжних наукових галузей.