Довгоочікувана весна увірвалася до нас раптовим підвищенням температури повітря і буйним цвітінням дерев. На території Львівської політехніки заквітли: форзиція повисла, магнолія кобус, слива розлога (алича), хеномелес японський (японська айва).
Зелені насадження університету займають майже 3,5 га площі. Найбільше їх біля головного та найближчих до нього корпусів. Цю зелену зону офіційно називають малим садом. Працівники господарського відділу зазвичай ще з осені починають готувати дерева до весни, а в лютому-березні підрізали гілля, полікували ті дерева, які цього потребували, готуються зняти омелу.
– Ми вирішили використати забутий спосіб захисту міських дерев, які зазнали механічних ушкоджень, фітохвороб, пошкоджень ентомошкідниками. Йдеться про так зване пломбування, – розповідає садівник Львівської політехніки Янош Шляхта і наголошує, що такий метод практикували ще з початку ХХ ст. У Львові та в інших містах колишньої Австро-Угорщини до 70-х років минулого століття на окремих вікових деревах можна було побачити залишки такого пломбування.
Як здійснюють пломбування дерев? Пошкоджене місце очищують, простір дезінфікують, заповнюють ізоляційним складником, а після висихання покривають олійною фарбою під імітацію кори, залишки якої теж довго помітні. На думку пана Шляхти, тривалий час у містах непродумано висаджували дерева з масивними кронами: екзотичні клени, тополі та ясени. Це перешкоджало руху транспорту, до того ж на таких деревах найбільше поселяється омела. Нині ми бачимо, що часто ці дерева потребують обрізування крон та певного догляду пошкоджених стовбурів.
– Дерево у місті мусить мати насамперед естетичний вигляд, а вчасний і кваліфікований догляд дозволяє зберігати його щонайменше на кілька десятиріч. У Японії, до прикладу, стовбури дерев лікують від загнивання, то чому б нам не повернутися до такого методу? – роздумує Янош Михайлович.
Отож, він разом із багаторічним працівником господарського відділу Валентином Горбатенком (який не лише завзято доглядає дерева, а й упорядкував клумбу навпроти головного корпусу) взявся за пломбування дерев і впевнений, що це врятує не одне дерево, а відроджений метод переймуть працівники садів та парків міста.
