У процесі навчання студенти замислюються про майбутнє: хтось точно знає як планувати своє життя і що робити у обраній сфері, а хтось – сумнівається, в який напрямок піде професійне життя. Саме тоді у них часто виникає бажання дізнатися цікаві історії успіху, які хочеться наслідувати.
Наші випускники можуть бути відомими у сфері іншій, ніж тій, що зазначена в дипломі, адже людина, яка сповна віддається своїй справі, є успішною завжди й усюди. Ростислав Лоза – Improv-актор та тренер проєкту «Майстерня Improv» із 6-тирічним досвідом. Познайомився з жанром сценічного мистецтва ще в студентські роки та активно почав у ньому розвиватись. Був одним із перших, хто почав розвивати жанр імпровізації в Україні, а на сьогоднішній день організував вже понад 300 тренінгів. Про те як хобі переросло у справу усього життя Ростислав розповів для спільноти політехніків у спеціальному проєкті «Запитай випускника».
Примітка авторів. «Майстерня Improv» – це курси, інтенсиви та тренінги, на яких за допомогою гри та імпровізації, учасники розвивають комунікативні навички і креативність.
– Ростиславе, як розпочалась Ваша акторська діяльність? Коли у Ваше життя прийшла імпровізація?
– У 2014 році я був учасником молодіжного соціального проєкту, тому мав успіх побувати на майстер-класі, тоді молодої, команди студентів, які отримали знання про improv від поляків. Мене захопив цей вид мистецтва і я відчув, що можу там розвиватися. Після майстер-класу я створив свою групу «Пан Коцик», яка до 2019 року активно виступала у Львові.
Традиційне акторство з його сценаріями та довгими репетиціями сцен в моє життя прийшло навіть пізніше, ніж імпровізація. Це був театр «Склад 2.0». Я відіграв з ними три вистави, гастролював упродовж двох років і надалі в моєму житті залишилась тільки імпровізація.
– Як би Ви описали феномен акторської імпровізації для людей, які вперше про це чують?
– Є дві сторони як можна розглядати improv. В театральному плані – це, залежно від формату, комплекс коротких імпровізованих сцен або довгі вистави (приблизно 1,5 год). Актори, не знаючи, що робитимуть на сцені, виходять та починають імпровізувати: використовують різні методики, структури та демонструють власну акторську майстерність.
Інша сторона improv, яку я для себе відкрив, коли почав викладати, – це, свого роду, психологічна. Те, як improv вміє знімати внутрішні блоки, затиски та розковувати людей, видається просто фантастичним. Це і розвиток креативу, і пізнання себе. Ба більше, уміння швидко думати та знаходити вихід з неочікуваних ситуацій у нашому світі є просто необхідною навичкою.
– Що, особисто Вас, цікавить в цьому мистецтві?
– Для мене найбільш привабливим в improv є свобода, яку має актор на сцені. Він не зв’язаний сценарієм, а тому може кардинально змінити хід сцени в будь-який момент. Може додавати жарти або ж трагедію. Одним словом традиційний театр – це ніби вузенька річка, по якій ти пливеш тільки туди, куди вона хоче. Improv ж натомість є широким озером, в якому ти повинен кудись розвернутися (усміхається).
– Хто приходить навчатись у «Майстерню Improv»?
– Учасники бувають різними, їх можна поділити так:
1. Люди, яких зацікавила акторська складова improv.
2. Люди, яких зацікавило гігантське improv-ком’юніті з шалених людей, яким все треба і все цікаво.
3. Люди, яких зацікавила можливість попрацювати над своїми внутрішніми страхами.
4. Люди, яких зацікавило щось нове, чого вони ще не пробували.
Але одне можу сказати про всіх – Improv нікого не залишає байдужим, адже ми формуємо середовище цікавих і активних людей, які готові до експериментів.
– Коли і чому з’явилось бажання створити проєкт «ТА»?
Примітка авторів. Студія «ТА» створена людьми, які хочуть наповнити український YouTube новими форматами та якісним гумором.
– Мій добрий друг Стас Дем’янчук вже досить давно крутиться в сценаристиці та комедійному контенті. Тож ідею поєднати його колосальний талант писати тонкий, інтелектуальний та актуальний гумор й мій акторський досвід, подав саме він. Я її підтримав. Ми долучили до процесу створення нашого спільного знайомого Вадима Суханюка і вже втрьох розпочали формувати наше бачення того, як ми хочемо наповнювати україномовний YouTube. Зрештою, соціальні мережі сьогодні збільшують шанси актора стати успішним, щоб його помітили для більш серйозних проєктів та загалом для реалізації власних задумів. Тож у нас амбітні плани.
– Ким та як надихаєтесь? Як відпочиваєте від мистецтва?
– Дуже важливу функцію в моїй діяльності виконує почуття гумору. Тож його постійно треба підгодовувати різного роду актуальними темами, новинками та форматами.
Я дивлюся, слухаю, читаю те, що може розвинути мою уяву, креатив та дозволить мені вільно оперувати набутими знаннями в межах імпровізації, відео. Якщо говорити про натхненників, то, звісно, це спершу були «Whose Line Is It Anyway?» та «Іmprov-a-ganza» (примітка – американські імпровізаційні комедійні телевізійні програми), які перевели формат improv в телешоу ще у 2000-их роках.
– Що можете порадити нашим студентам та випускникам?
– В improv є основне правило, яке називається «Так і». Моя порада студентам навчитися казати життю, людям, пропозиціям, неочікуваним ситуаціям «Так і», а потім спостерігати за тим, де саме нас скерують бажання, мрії та рішення.