5 вересня представники чотирьох найбільших львівських університетів підвели підсумки цьогорічної вступної кампанії. Відповідальні секретарі приймальних комісій повідомили про результати набору студентів на перший курс. Найпопулярнішими спеціальностями стали комп’ютерні науки, а також право та економіка.
У приймальних комісіях нарікають на те, що цьогоріч вступна кампанія була як ніколи сумбурна, насамперед через перебої в роботі електронної бази вступників. «Таке враження, що її розробляли і тестували вже під час вступної кампанії, а ми були піддослідними кроликами», – зазначив відповідальний секретар приймальної комісії Національного університету «Львівська політехніка» Роман Шуляр.
Також роботу приймальних комісій ускладнювали багаторазові зміни, які вводило Міносвіти у правила вступної кампанії. Тим не менше, результатами набору у вишах задоволені і навіть збільшили кількість зарахованих на перший курс порівняно з попереднім роком.
В Університеті аншлаг на комп’ютерні науки
Національний університет «Львівська політехніка» цього року зарахував на навчання 10 800 вступників. «Ми маємо аншлаг на комп’ютерних спеціальностях», – повідомив Роман Шуляр.
За його словами, Інститут комп’ютерних наук та інформаційних технологій прийняв близько тисячі вступників. Він входить до трійки лідерів у складі Львівської політехніки поряд з інститутами економічного напряму і права.
При цьому залишилося 248 вакантних бюджетних місця. На 148 з них перевели пільговиків і платників з технічних спеціальностей.
До Політехніки вступили 55 абітурієнтів із Криму
До Національного університету «Львівська політехніка» цьогоріч вступили 55 абітурієнтів з окупованого Криму, повідомив на прес-конференції Роман Шуляр. За його словами, 16 осіб одразу потрапили на бюджет, для решти виділяють додаткові бюджетні місця з фондів Міністерства освіти і науки України.
Відповідальний секретар приймальної комісії Університету зазначив, що Львівська політехніка разом зі ще одним львівським вишем – Банківським інститутом – уповноважені приймати на навчання абітурієнтів з окупованого Криму. Однак більшість таких вступників воліють навчатися ближче до свого дому, тобто у Херсонській чи Миколаївських областях.
Те ж саме стосується абітурієнтів з непідконтрольних районів Донбасу. Крім того, для них є полегшені варіанти вступу у їхні переміщені виші – наприклад, у Донецький національний університет, який зараз розташований у Вінниці.
Сільський коефіцієнт не виправдав себе
Так званий сільський коефіцієнт, який діяв під час цієї вступної кампанії і додавав абітурієнту з сільської місцевості по чотири додаткових бали, не виправдав себе, повідомив Роман Шуляр. За його словами, цей коефіцієнт був покликаний збільшити шанси дітей із сільської місцевості на отримання вищої освіти, але насправді, як показали результати вступної кампанії до Львівської політехніки, суттєвого впливу на ситуацію не мав. «У нас як було, так і є стабільно 60–70% вступників з сільської місцевості», – зазначив Роман Шуляр.
Також він додав, що цей коефіцієнт насправді дуже ускладнив роботу приймальних комісій, адже довелося ретельно перевіряти кожен атестат і те, чи справді той чи інший населений пункт, де був виданий цей атестат, є селом.