Відомо, що в кожному з інститутів Львівської політехніки є наукове товариство студентів, аспірантів, докторантів і молодих вчених. Про роботу такого товариства в Інституті права та психології розмовляємо з її головою, асистентом кафедри адміністративного та інформаційного права Романом Радейком.
– Отож, що за рік Вашого очільництва вдалося здійснити, а можливо, і змінити в роботі молодих науковців ІНПП?
– Так є, що кожен керівник секції зосереджує свою діяльність залежно від свого фаху і наукових досліджень, однак із перспективи корисності для всіх науковців свого інституту. У нашому випадку це стосується правників, психологів, журналістів. Якщо моя попередниця Анастасія Широка зосереджувалася на практичних психологічних аспектах для молодих науковців, то я – на правових. Торік ми започаткували конференцію з ІТ-права. Визначаючи її тематику, врахували спрямування університету – широку підготовку айтівців. Першу конференцію ми визначили як всеукраїнську, однак на ній були учасники зі США, Іспанії, Польщі, тому закономірно, що другу, яка відбудеться 17 листопада, анонсуватимемо як міжнародну. Однак тепер уже її проведемо по-новому – у формі панельних дискусій. Вважаємо, що це буде цікавіша, більш жива атмосфера, а не монотонні виступи поодинці. Це перше, що ми робимо, – змінюємо формат наукових заходів.
Друге – як голова секції я читаю студентам лекції на різні теми – зокрема про те, як шукати інформацію в інтернеті, як не допускати плагіату, як і де шукати потрібні матеріали для підготовки наукових робіт, як їх аналізувати, зіставляти. Важливо навчитися працювати з інформацією, з документами, шукати зміни, адже українське і міжнародне законодавство дуже мінливе. Особливо це потрібно знати на останніх курсах, коли визначаєшся, що тобі робити далі.
Оскільки як науковець я досліджую особливості правового регулювання соціальних мереж, то нещодавно прочитав студентам лекцію про особливості блокування соціальних мереж в Україні.
– Тобто працюєте не лише з молодими науковцями, а й зі студентами. Чому?
– Сьогоднішній студент завтра може стати науковцем. І ми зацікавлюємо його цією діяльністю. Це перша причина. І друга – є теми, яких студент не отримує на лекції, адже вони стосуються суто практичного застосування знань. Із такою проблемою я сам зіткнувся, коли на третьому курсі пішов працювати помічником адвоката і спершу не знав, як комунікувати з різними сторонами судової справи тощо. Про ці всі особливості ми розповідаємо студентам.
Також на кожній кафедрі є науковий гурток, який курують молоді науковці, – це «Судове представництво», «Адміністративіст», «Конституціоналіст» та інші. Там студенти дізнаються, як писати позовні заяви, як готуватися до виступу в суді, які повноваження має представник у суді тощо.
– І що Ви радите?
– Навіть якщо студент хоче бути науковцем, я раджу все-таки не обмежуватися теоретичними знаннями, а набути практики. Свого часу сам так зробив – із третього курсу працював помічником адвоката, спершу на волонтерських засадах, потім працевлаштувався, згодом якийсь час працював у великій торгівельній компанії й аж за чотири роки після закінчення університету вступив до аспірантури. Вважаю, що кожен правник перед аспірантурою повинен зрозуміти, що таке реальне, живе, а не писане право.
– Що дає молодим науковцям участь у секції?
– Наша секція – це близько 30 науковців інституту. Кожен провадить свою діяльність, кожного залучаємо до роботи секції, коли виникає потреба у застосуванні його знань і практичних умінь, кожен вносить свою лепту в науково-дослідну роботу зі студентами.
Що дає людині секція? Найперше – можливість комунікувати з колегами із навчальних закладів і наукових установ України й закордону. Так можна налагодити контакти з тими, хто досліджує таку саму тематику, ознайомитися з їхніми науковими доробками, багато спілкуватися, а у спілкуванні зазвичай виникають цікаві ідеї, виробляється спільне бачення. Також молоді науковці завдяки комунікативності можуть зі своїми партнерами готувати спільні ґранти, проекти.
Звісно, що моє завдання – інформувати учасників секції про ґранти, сайти, звідкіля можна почерпнути потрібну інформацію. Кожна ґрантова пропозиція має свою специфіку. Звісно, ми в секції допомагаємо один одному, однак завжди найкорисніший власний практичний досвід.
– Що плануєте здійснити в секції найближчим часом?
– Зосередимо роботу на підготовці ґрантових проектів. Також хочемо, щоб наші молоді науковці провадили відкриті лекції і тренінги – реалізовували власні проекти, що мають громадський характер, тобто які цікаві й корисні для слухачів, зокрема для школярів. Це не лише популяризуватиме науку загалом, а й університет, допомагатиме дітям правильно реагувати на певні виклики сучасності. Також плануємо провадити тематичні зустрічі, розвивати наукові дослідження.