У галереї «Зелена канапа» до середини грудня відкрито першу персональну виставку скульптури Романа Домашича. Молодий митець – закінчив ЛНАМ й ІАРХ Львівської політехніки – представляє своє символічно-об’ємне бачення світу, не позбавлене певної іронічності й філософічності.
У просторі галереї – до двадцяти робіт автора. Вони ніби різні, та водночас об’єднані стилістично. Роман Домашич розповів, що у своїх роботах піднімає теми, які його як художника зачіпають. Часом вони надихають та заспокоюють, а часом турбують та непокоять:
– У моїй персоні – два типи скульптора. Перший намагається вловити мить найбільшого емоційного потрясіння, зафіксовану пластичними композиціями з фігурою людини. Другий – обурений соціальною несправедливістю, зображає проблему, яка його хвилює. Фігуративна композиція підштовхує до розуміння, обдумування та сприйняття моєї ідеї. Доповнюють розповідь та підкреслюють емоційний стан деталі. Зробити акцент на деталях і допомогти глибше розкрити задум найбільше дає мені змогу бронза, тому працюю з нею. Також через деталі відбувається передача емоцій та почуттів твору, завдяки чому відбувається контакт із глядачем.
Глядачі, присутні на відкритті виставки, зауважили вміння митця спостерігати й узагальнювати, а також – «піднімати серйозні теми, та подавати їх у лагідному контексті, з гумором, без агресивності». Наприклад, тема жадоби розкрита у своєрідному скульптурному триптиху: «Ілюзія влади», «Велосипед Україна», «Відголосок з минулого». «Ілюзія влади» зображає пихатого, пузатого, з мішками грошей хамовитого чоловічка, схожого на циркача на високому велосипеді. До сидіння приставлено драбину, по якій він, очевидно, виліз. На щаблях драбини – черепи – втілення вислову «іти по трупах», тобто заради здобуття високого матеріального статусу не гребувати нічим. Не менш алегоричною є і робота «Велосипед Україна»: два велосипеди зв’язані між собою задніми колесами, на яких сидять у різні боки чоловічки з рупорами – тому й не рухаємося нікуди, бо кожен із них обіцяє щось своє і намагається їхати в протилежний бік. Композиційно завершує чи, може, починає цей політично забарвлений триптих велосипед, який ось-ось розсиплеться від занедбаності, адже він є відголоском з минулого. До речі, на ХVІ Міжнародному осінньому салоні «Високий Замок-2012» вибір переможця «Видавничого Дому «Високий Замок» був несподіваним – ним стала якраз скульптура «Ілюзія влади».
Окрім соціальних робіт, на виставці бачимо і роботи романтичні. Їхні назви відповідні – «Втрата щирого кохання», «Той, що оселився в пам’яті твоїй». Вони, як і інші твори, спонукають зупинитися, задуматися над розгадкою твору, пригадати щось своє і співзвучне зображеному.