Нещодавно в Інституті адміністрування та післядипломної освіти Львівської політехніки відбулися збори членів обласного товариство Українського реєстрового козацтва. Вступним словом їх відкрив отаман товариства, заступник декана Інституту телекомунікацій, радіоелектроніки та електронної техніки доцент Роман Колодій. На пропозицію членів Ради товариства збори вирішили ініціювати спорудження в історичному селі Кульчицях Самбірського району пам’ятника Іванові Сулимі, котрого академік Богдан Сушинський назвав один із тих легендарних козацьких ватажків, слава і безсмертя яких стають славою і безсмертям нації. Йшлося також про створення у цьому населеному пункті повноцінного Центру козацької слави.
Вибір місця встановлення монументу обраний невипадково. Саме у Кульчицях, наголосив присутній на зборах відомий дослідник козацького руху Роман Мелех, народилися такі відомі в історії України постаті як гетьман Війська Запорозького Петро Конашевич Сагайдачний, козацький гетьман, ватажок повстання проти Польщі Марко Жмайло, гетьман нереєстрового козацтва Павло Павлюк (Бут). Це батьківщина й осередок українського шляхетського роду Кульчицьких. Існують вірогідні історичні свідчення, що звідси походить й відомий козацький ватажок гетьман Іван Сулима.
Представив проект пам’ятника його автор – вихованець Інституту архітектури Львівської політехніки Роман Домашин. Монумент є скульптурною композицією, в основі якої лежить спіраль як символ прогресу, котра поступово переходить у хвилі, якими стрімко летить козацька чайка. На ній постає легендарний Іван Сулима.
Як стало відомо, 31 липня цього року під час проведення у селі традиційного свята «Кульчиці-Фест» відбудеться презентація проекту пам’ятника, а також закладення капсули у його підніжжя.
Львівське товариство Українського реєстрового козацтва проводить насичену й різноманітну роботу з вивчення і поширення ідейних, духовних та моральних засад українських козаків, їхніх духовних, культурних, організаційних, військово-патріотичних і господарських традицій. Активно долучаються реєстрові козаки до розв’язання актуальних поточних проблем, зокрема підтримки учасників АТО.
Заснував аудиторію «Козацької слави» і займався її наповненням колишній директор Інституту адміністрування та післядипломної освіти Львівської політехніки, полковник козацтва професор Василь Якубенко. Власне у цій аудиторії проходять Козацькі ради козаків реєстровців Львівщини у перший понеділок кожного місяця. Маршалом Українських реєстрових козаків є відомий львівський підприємець-меценат Володимир Кожан, який дав згоду частково профінансувати спорудження пам’ятника Іванові Сулимі. Козаки Українського Реєстрового Козацтва Львівщини підтримують зв’язок з низкою місцевих козацьких організацій Львова.
Той, хто бажає долучитися до дружного і завзятого козацького братства, телефонуйте отаманові реєстрових козаків Роману Колодію – (032) 258 24 44, 258 24 20 або 050 43 00 686. Можна звернутися і на сайт Львівського обласного козацького товариства.
Адреса Львівського обласного козацького товариства: 79024, м. Львів, вул. Богдана Хмельницького, 102, оф. 10.
Історична довідка
Вперше на ім’я Івана Сулими натрапляємо в історичних документах за 1615 рік, коли він служив урядником у переяславських маєтностях польського гетьмана Станіслава Жолкевського. Згодом розпочинається нова віха в його житті. Очевидно, не помирившись із Жолкевським, він пішов козакувати. Був досвідченим воїном, мав авторитет серед козацьких мас, оскільки прославився відвагою в численних морських походах. Під час одного Іван Сулима потрапив у полон до турків. Ті закували його в кайдани і посадили веслярем на військовій галері.
Історичні джерела свідчать, що неволя його тривала майже п’ятнадцять років. Коли корабель, на якому серед невільників-веслярів був Сулима, наблизився до італійського берега, він зміркував, що кращої нагоди втекти з полону не буде. Невідомо яким дивом, але йому пощастило завести в оману охорону й скинути кайдани, а потім поступово звільнити й своїх товаришів, які захопили корабель. Пришвартували його поблизу Рима. Сулима домігся зустрічі з Папою Римським Павлом V. Розповіді українця про колишні битви з турками, про його поневіряння в полоні так вразили святого отця, що він нагородив українського козака золотою медаллю – за видатні заслуги в боротьбі проти ісламської експансії. А на знак особистої прихильності подарував Сулимі медальйон зі своїм портретом.
Повернувшись на Січ, Іван Сулима знову формує козацьку флотилію і розпочинає нову хвилю морських походів. 1628 року, після невдалого походу гетьмана Григорія Чорного в Крим, січовики відмовляють йому у праві на булаву й передають її Сулимі.
У 1632 році він провів свій знаменитий похід в Азовське море, де взяв штурмом однойменну турецьку фортецю в гирлі Дону, яку до нього нікому не вдавалося взяти. Розлючений поразкою султан кинув проти Сулими могутню ескадру із 20 важких галер. Але це козацького флотоводця не спинило. Нічною атакою він прорвав виставлену турками оборону, потопивши п’ять галер, а з десяток вивів з ладу.
А далі був безприкладний штурм польської фортеці на Дніпрі Кодак. Споруджена за планом французького інженера Гійо де Боплана, вона була неприступним форпостом Речі Посполитої. Гетьман Сулима натомість розглядав Кодак як зловісне гніздо польського режиму, що перетнуло зв’язок Січі з Черкащиною і Київщиною. Нічною атакою запорожців з Дніпра і зі степу польська фортеця була взята. Її знищення українці сприйняли як початок повстання проти польського гніту. Об’єднавши запорожців з повстанськими загонами, Сулима повів їх на Чигирин, а після – на Черкаси, слідом здобув сильно укріплений поляками Корсунь.
Наляканий подіями в Україні, польський король Владислав нашвидку кинувся з’ясовувати ситуацію. У ролі «інспектора» в Україну з військом вступив коронний гетьман Конецпольський, з яким йшли і полковники реєстрових козаків Ілляш Караїмович та Іван Барабаш. Останніх Іван Сулима знав особисто і не чекав зради від колишніх побратимів. Підкуплені поляками Барабаш і Караїмович запросили до свого табору гетьмана, де заарештували і передали його Конецпольському. Коронний гетьман, обіцяючи зберегти йому життя, відіслав його в кайданах до Варшави. 12 грудня 1635 року гетьман після лютих мук був четвертований.
Героїчна смерть Івана Сулими стала завершальним актом його сповненого героїчних подвигів легендарного життя.
