Студенти Національного університету «Львівська політехніка» Дмитро Мойсеєнко (Інститут телекомунікацій, радіоелектроніки та електронної техніки) і Владислав Муравський (Інститут комп’ютерних наук та інформаційних технологій) вивчають маловідомі об’єкти – кронштейни для контактної мережі трамвая.
У Львові від самого початку існування електричного трамвая, а це 1894 рік, використовують повітряну контактну мережу. Тобто система електричних дротів, по яких рухається пантограф трамвая, висить у повітрі над вулицею і кріпиться до будинків (у центрі міста) за допомогою цих самих кронштейнів.
Оскільки цим металевим виробам, як і львівському трамваю, вже понад сто років, вони є раритетними, а відповідно, заслуговують особливої уваги і вивчення. Дослідники зараз на етапі створення детального переліку всіх історичних кронштейнів міста. Як розповів «Високому Замку» Владислав Муравський, аби сфотографувати і дослідити написи на деяких кронштейнах, довелося вилазити до них по драбині.
– Зараз іде облік, позначаємо всі кронштейни на карті, – каже Владислав. – Уже досліджено понад сотню кронштейнів. Коли всі будуть обліковані, зробимо точний підрахунок. Визначаємо візуально кожен тип кронштейнів, усього їх є чотири декоративні типи. Мають різне оздоблення – від примітивних циліндричних пластин до масивних модерних форм, здатних втримати навантаження з тонну.
Цікавим відкриттям для дослідників став напис на одному з кронштейнів – Auf Widerruf, що перекладається як «з можливістю зняття». Цим написом виробники хотіли підкреслити, що цей виріб можна демонтувати з будинку, що він не є функціональною частиною будівлі. Це яскравий приклад філософії турботи про деталі, з якою колись будували міста.
– Коли все облікуємо й опишемо, передамо цей матеріал у Львівську міськраду, аби цим об’єктам було надано певний охоронний статус на рівні міста. Деякі кронштейни є ровесниками електричного трамвая, тобто вони з 1894 року. У Львові зберігся найбільший в Україні спадок історичних кронштейнів для контактної мережі трамвая. А ЛКП «Львівелектротранс» є найбільшим балансоутримувачем цього історичного спадку, – додає Владислав.
Загалом же дослідження вуличної інфраструктури Дмитра Мойсеєнка та Владислава Муравського включає вивчення газових і перших електричних ліхтарів, об’єктів електрифікації, опор, настінних розеток, вказівників та інших об’єктів трамвайної інфраструктури.
