Шановні львівські політехніки!
28 червня ми відзначаємо велике державне свято – День Конституції України. Це – перша Конституція незалежної України, котра стала основою розбудови нашої держави як повноправної учасниці світового співтовариства.
Прийнята за драматичних обставин 17 років тому, Конституція увійшла в наше життя як головний оберіг державності і демократії, гарант незалежності і соборності України. Депутати Верховної Ради працювали над її проектом, залишаючись у сесійній залі всю ніч з 27 на 28 червня 1996 року. В результаті було ухвалено консолідоване історичне рішення щодо найголовніших державних символів – синьо-жовтого прапора, герба та гімну, єдиної державної української мови.
Народження Основного закону країни закріпило правові основи незалежної України, її суверенітет і територіальну цілісність. Це стало найважливішим кроком у забезпеченні прав і свобод людини, сприяло подальшому зміцненню міжнародного авторитету України.
Відзначаючи це свято, ми повинні пам’ятати, що витоки свого історичного конституційного мислення ми ведемо від видатних вітчизняних державотворців – Володимира Великого, Ярослава Мудрого, Богдана Хмельницького, Михайла Грушевського. Згадаймо й про незабутнього гетьмана Пилипа Орлика, котрий ще у 1710 році створив прообраз першої української конституції – «Пакти й Конституції прав і вольностей Війська Запорізького».
На жаль, нині окремі норми і положення чинної української Конституції все ще залишаються в багатьох випадках декларативними і нереалізованими. «Де закони можуть бути порушені під приводом загального порятунку, там немає конституції», – мудро сказав французький філософ Нікола Мальбранш. І це справді так. Між тим всі ми прагнемо, щоб наші права і свободи стали реальністю, щоб люди почували себе захищеними і впевнено дивилися у майбутнє. Коли кожен відчує, що його життя, здоров’я, честь і гідність, недоторканність і безпека справді являють собою найвищу цінність, тоді ми зможемо з гордістю заявити: Україна стала повноцінною європейською державою з ефективно діючою Конституцією.
Проте не слід забувати, що конституційні норми, якими б передовими і демократичними вони не були, самі по собі не змінять життя на краще. Тому усім нам потрібно відчувати особисту відповідальність за все, що робиться у державі, самовіддано працювати заради розвитку та зміцнення України, яка є нашою спільною домівкою.
Від часу прийняття чинної Конституції минуло 17 років. Нині її ровесники невдовзі стануть студентами нашої Львівської політехніки. Тому насамперед хотів би звернутися саме до молоді. Шануйте ті демократичні завоювання, котрі ми здобули в роки незалежності! Будьте відповідальні перед Богом, власною совістю, попередніми, нинішніми та прийдешніми поколіннями за свою державу!
Україна розпочинається з кожного з нас. І нам під силу збудувати суспільство, в якому будуть створені умови для всебічного розвитку кожної людини, де панували б гуманізм, демократія, право, закон і справедливість – все те, що декларує і гарантує нам Основний Закон країни.
Ректор Національного університету «Львівська політехніка»,
голова Ради ректорів Львівщини
професор Юрій Бобало