Міжнародна наукова конференція із функціонального аналізу на честь 125-річчя від дня народження великого математика Стефана Банаха проходить цими днями у Національному університеті «Львівська політехніка» та Львівському національному університеті імені Івана Франка.
Окрім них, організували і проводять представницьке ювілейне наукове зібрання також Інститут прикладних проблем механіки і математики імені Я.С. Підстригача, Львівський центр Інституту космічних досліджень, Інститут математики НАН України.
У конференції беруть участь провідні науковці із Польщі, Німеччини, Ізраїлю, Франції, Грузії, Швеції, Румунії, а також низки академічних установ України. Темою дискусій і обговорення є творча спадщина Стефана Банаха та її значення для сучасних досліджень у галузі математики.
Вихованець Львівської політехніки Стефан Банах став одним із тих небагатьох вчених, хто обезсмертив себе в царині персоніфікованих термінів такої фундаментальної науки як математика. Навіть якщо б залишив по собі цю єдину спадщину – вперше сформульоване аксіоматичне визначення простору, яке скромно назвав «простором типу B» і яке згодом назвали його іменем, – все одно він би по праву увійшов у плеяду найвидатніших математиків світу.
Постать і характер цієї дивовижної людини не може не вражати. Так було й у часи, коли він жив, і зараз, коли ми повертаємо собі його безцінну та неосяжну, як горизонт, спадщину. Як би ми, осягаючи її, не наближалися до створеного ним, що стало золотим фондом математики XX сторіччя, воно щоразу, віддаляючись, викристалізовує все нові й нові знання, нове наукове бачення світу.
Львівська політехніка, яка нещодавно відзначила свій 200-літній ювілей, горда з того, що у її стінах навчався і тривалий час плідно працював легендарний математик. Після закінчення Краківської гімназії, він вступає на факультет будови машин Львівської політехнічної школи. Згодом переводиться на факультет інженерії за спеціальністю «Сухопутна інженерія». Працює асистентом на кафедрі математики Львівської політехніки, здобуває учений ступінь доктора філософії, стає професором.
Якось Стефана Банаха запитали про його друковані наукові праці. Усміхнувшись, він відповів: «У математиці дуже часто списаний формулами невеликий лист паперу набагато цінніший за кілька об’ємистих фоліантів».
