Журналіст: Новий навчальний рік – це, насамперед, золота львівська осінь, «бабине літо»... Але кожен розуміє, що зима не за горами. Чи не будемо мерзнути в аудиторіях, лабораторіях, гуртожитках? І тут доречно запитати: тарифи на газ, електроенергію зростають тільки для населення чи і для бюджетних організацій?
Володимир Крайовський: Ні, не тільки для населення. Щодо електроенергії, то тарифи на електроенергію зросли для бюджетних організацій на 14 відсотків, щодо газу, то зростання тарифів для бюджетників наразі не передбачається. Але цього навчального року із бюджетних коштів з міністерства на оплату енергоносіїв, інші комунальні потреби ми отримаємо 30 мільйонів гривень. Окрім цієї суми, щорічно Університет витрачає понад 16 мільйонів гривень на енергоносії зі спецфонду, тобто із зароблених нами грошей. Ці кошти могли б іти на розвиток матеріально-технічної бази. З кожним роком все більшої актуальності набуває проблема енергоефективності й енергоощадності. В Університеті функціонують 15 газових і одна твердопаливна котельня. Упродовж останніх 9 років облаштовано 10 нових котелень. Якщо збережеться такий темп, то у найближчі 4–5 років котельне господарство буде повністю модернізоване. Це дуже недешеві проекти. Але це безпека і суттєва економія газу. Коефіцієнт корисної дії нових котелень – 95 відсотків, а старих – лише 65. Відчуйте, як кажуть, різницю!
Журналіст: Свого часу у пресі багато писали про переведення котелень на тверде паливо, бо це відновлювальні джерела енергії. І ви були прихильником такого підходу...
Володимир Крайовський: Це був той період, коли для бюджетних організацій встановлювали ліміти споживання газу. У нас є така котельня на вулиці Конюшинній, яка обслуговує технопарк, автогосподарство, складські приміщення. Не все так просто з подібними котельнями. До них має бути цілодобовий заїзд транспорту з тим паливом – вугілля, дрова, палети... Це далеко не скрізь можна зробити. Ще одна обставина. Коли на дворі нуль градусів або плюсова температура, ми намагаємося відключати газові котельні з метою економії. Твердопаливну котельню не так просто згасити, бо потім так швидко «не розкочегариш»... Фактично економії коштів немає.
Журналіст: Щодо економії. Минулої зими були триваліші зимові канікули, точніше перерва в аудиторному навчанні. А як буде цього року?
Володимир Крайовський: Рішення ще немає Але я б продовжив канікулярний період – скажімо, січень, половина лютого, так як ми робили раніше. І ось тут мушу сказати про одне своє недопрацювання. Коли після аварії на центральній котельні проектували встановлення двох котлів потужністю 10 мегават кожний (вони вже встановлені з підсиленням фундаментів), треба було передбачити і котел десь на 2 мегавати, щоб у канікулярний період опалювати наш 13-й корпус і головний корпус, де продовжують працювати бухгалтерія, інші служби, науковці...
Журналіст: Як кажуть, своя сорочка ближча до тіла. Наша прес-служба у головному корпусі. Вичитав у переліку робіт про заміну теплової завіси. Можу лише здогадуватися про її призначення...
Володимир Крайовський: Теплові завіси вже встановлені в 11-му, 5-му корпусах. Їх буде кілька. Вони відсікають холодне повітря з вулиці, щоб воно не надходило у корпус.
Журналіст: Ви неодноразово анонсували проект з енергозбереження для Львівської політехніки (ми у числі 7 переможців конкурсу серед ВНЗ України) із залученням коштів Євробанку. То ж коли почнеться реалізація цього проекту?
Володимир Крайовський: На запит нашого ректора Юрія Бобала міністр освіти і науки Лілія Гриневич відповіла, що реалізація проекту розпочнеться 2017 року і триватиме до 2021 року. Сума проекту становить 10,8 млн. євро. У 13 навчальних корпусах, 9 гуртожитках заплановано здійснити заміну вікон, теплоізоляцію стін фундаментів, теплоізоляцію технічних горищ, зовнішніх стін, заміну систем опалення, модернізацію систем вентиляції і освітлення, реконструкцію систем гарячого водопостачання.
Журналіст: Ми багато у чому покладаємося на допомогу Європи. Але економія енергоносіїв має бути усвідомлена кожним студентом, кожним працівником Університету. Ось моє спостереження. Часом буваю у неділю у головному корпусі. Заходиш у туалет, нікого немає, а світло горить. І серед білого дня у сонячну погоду – горить... Не лише про світло йдеться. Архітектори промивають пензлики – і вода струменить на весь кран...
Володимир Крайовський: Маєте рацію. Ощадливість у нашому суспільстві ще не стала частиною культури споживання. І це турбота і обов’язок не лише господарських працівників. Якщо йдеться про студентів, то до виховання ощадливості має долучатися кожен викладач. Скажімо, у тій же Польщі, яка значно багатша, ніж Україна, нормою температури у приміщеннях є 16 градусів, а у нас 18... Ощадливі завжди багатші... Ви починали нашу розмову із запитання «Чи не замерзнемо взимку?». Щодо опалювального сезону, то є усі підстави стверджувати, що він пройде без збоїв, хоча роботи з підготовки до осінньо-зимового періоду ще тривають. Будемо підтримувати в аудиторіях, лабораторіях, кабінетах оптимальну температуру для комфортної роботи і навчання.
Журналіст: Дуже багато пунктів запланованих робіт стосується встановлення засобів технічного обліку гарячої і холодної води з системою дистанційного моніторингу...
Володимир Крайовський: Колись казали: гроші – як вода. Тепер це чималі гроші. Воду треба заощаджувати, як і енергоносії... Має бути суворий облік. Колись, щоб зняти покази з лічильника, треба було йти до лічильника, брати окуляри, ручку і записувати. Так ми робимо у себе вдома. Все ширше запроваджуємо автоматичне зчитування, коли покази лічильника надходять на центральний комп’ютер головного інженера. Повністю виключається людський фактор.
Журналіст: Я уважно прочитав тези вашої доповіді, а також інформацію про стан виконання ремонтно-відновлювальних робіт. Названо 138 об’єктів. Переважна більшість робіт виконана або у процесі виконання.. Але звернув особливу увагу, де зазначено «не виконано», «немає рішення»... Пригадую, ще колишній директор Інституту хімії та хімічних технологій професор Ятчишин буквально волав про порятунок свого 9-го корпусу, про здійснення гідроізоляції. А біля цього пункту робіт і далі «не виконано»...
Володимир Крайовський: Справді, ми з цією роботою забарилися. Але з 8 вересня таки розпочали – з водовідведення у дворику. Наступний етап – гідроізоляція фундаментів.
Журналіст: Важливу роль у житті Університету відіграє актова зала у першому навчальному корпусі. Там заплановано капітальний ремонт. Але, як зазначено у вашій інформації, «немає рішення». Як це розуміти?
Володимир Крайовський: Ректор Юрій Бобало доручив розробити концепцію оновлення цієї актової зали, зокрема і щодо поліпшення акустики, завідувачу кафедри дизайну архітектурного середовища професору Віктору Проскурякову. Віктор Іванович – один із найбільших фахівців з архітектурного вирішення театральних залів, сцен. З цієї проблематики захищав кандидатську і докторську дисертації. Він створив ініціативну групу, залучив студентів, але рішення наразі немає.
Журналіст: Наскільки випливає з вашого попереднього інтерв’ю, «немає рішення» і щодо переобладнання під студентський гуртожиток і придбаного Політехнікою адміністративного будинку ВО «Полярон».
Володимир Крайовський: Не сказали свого останнього слова проектанти. Дуже важко щось зробити у приміщеннях, де висота стель сягає 5 метрів. Моя особиста думка – таки треба переобладнати під студентське житло. Знаємо, як гостро стоїть питання щодо дефіциту місць у студмістечку... Але є інша пропозиція. Ми придбали цей будинок за дуже низькою ціною. А тепер є можливість продати значно дорожче. Гроші можуть піти на розв’язання якихось нагальних потреб Університету.
Журналіст: З приємністю відзначив, що Політехніка повертається обличчям до студентів з особливими потребами і приступила до обладнання пандусів.
Володимир Крайовський: Почали з першого навчального корпусу. Є заїзд з вулиці і у вестибюлі на перший поверх. На черзі – 4-й, 5-й корпуси. Де слід робити пандуси, мають підказати директори інститутів.
Журналіст: Є такий вислів: театр починається з вішалки. А ще кажуть, що країна починається з ... туалету. Це стосується і будь-якої установи. Я б швидше ремонтував не аудиторії, а туалети!
Володимир Крайовський: На сьогоднішній день йдуть ремонти туалетів у 10-му і 6-му корпусах. На жаль, ми не встигли їх поремонтувати до 1 вересня. Роботи виконують підрядні організації, на які ми не маємо особливого впливу. Але до кінця вересня, сподіваюся, роботи буде завершено. У жовтні плануємо розпочати ремонт туалетів у Науковій бібліотеці, а потім у нашому 13-му корпусі. Після цього ми зможемо сказати: усі туалети у Львівській політехніці відремонтовані і мають цивілізований вигляд. . Але й аудиторії треба ремонтувати. Ми використовуємо для оновлення аудиторій час канікул. Ремонтні роботи – безперервний процес.
Журналіст: Є такі поодинокі об’єкти і такі роботи, які потребують розтлумачення. Для чого потрібен захист від блискавок (йдеться про корпуси 2-й, 33-й) це зрозуміло. Натомість цікаво, як зрозуміти «система сніготанення?».
Володимир Крайовський: Це підігрів ринв. Є такі ситуації, коли вдень відлига, а вночі – мороз. Тоді замерзають і розриваються водостічні труби. Запобігає цьому електропідігрів ринв. Почали з одного корпусу. Це мало би бути скрізь, але це велике споживання електроенергії, і не скрізь це дозволяють робити наявні потужності.
Журналіст: Мене цікавить і таке питання. Виконується дуже багато робіт на багатьох об’єктах. Наскільки оптимальною і справедливою є черговість ремонтних робіт? Не виключаю, що це залежить і від того, наскільки «пробивним» є керівник того чи іншого підрозділу...
Володимир Крайовський; Ми максимально враховуємо пропозиції директорів інститутів, які мають свої бюджети. Господарські служби все це аналізують, я особисто складаю план робіт. Юрій Ярославович досконало володіє цією проблематикою. Часом ми дискутуємо, але останнє слово – за ректором. Йому, як кажуть, видніше, що робити у першу чергу і що може ще почекати... Чимало робіт виконується за спонсорські кошти, які знаходять керівники інститутів, кафедр. Найбільше таких коштів залучають інститути будівництва та інженерії довкілля, архітектури, гуманітарних і соціальних наук. Ми за це їм вельми вдячні.
Журналіст: Звернув увагу, що у вас невеличка приймальня. А людей завжди багато, інколи чекають на прийом і в коридорі...
Володимир Крайовський: Часом виходжу з кабінету і цікавлюся, з яким питанням прийшли люди. Намагаюся максимально оперативно розв’язувати питання.
Журналіст: Вас, очевидно, втомлює таке безперервне спілкування з відвідувачами...
Володимир Крайовський: Втомлює те, що чимало відвідувачів приходять із питаннями службовими чи особистими, які я не можу розв’язати з огляду на свою посаду і свою компетенцію.
Журналіст: Щоб оперативно працювати, треба багато інформації тримати у «оперативній пам’яті», тобто в голові...
Володимир Крайовський: Голова – своєрідний комп’ютер. На пам’ять наразі не скаржуся, але якби була більшою на кілька гігабайт, я б не відмовився...
Журналіст: Але пам’ять можна тренувати...
Володимир Крайовський: Якихось спеціальних вправ я не знаю. Але намагаюся тримати себе у належній спортивній формі. Граю разом з іншими політехніками двічі на тиждень у міні-футбол і не менше трьох разів на тиждень плаваю. Це знімаю нервову напругу і додає сил...