Прокрастинація та як «рішуче відмовитися від її цупких обіймів»

Ілона Собчук, студентка 2-го курсу кафедри журналістики та засобів масової комунікації
Заставка до матеріалу

«Психологи запевняють, що на смертному ложі людина частіше жалкує про незроблене, ніж про зроблене. Люди говорять про втрачені можливості, про те, що могли встигнути більше в житті». Так починає свою книгу «Перемагай прокрастинацію» Петр Людвіг, один із провідних європейських тренерів з особистісного зростання.

Саме вона, прокрастинація, з’являється раптово, згодом заповнює собою весь простір і не відпускає зі своїх солодких обіймів. Цей феномен є досить поширеним явищем серед студентів. Деякі з них так багато прокрастинують, що навіть не в змозі виконувати важливі щоденні завдання. Академічна прокрастинація негативно впливає на навчання, успішність, психічне та фізичне здоров’я студентів. Ба більше, відкладання справ на потім викликає стрес, створює почуття провини та зароджує сумніви щодо власної ефективності.

Варто зауважити, що це не просто невміння керувати часом чи слабкість характеру, іноді це навіть комплексна психологічна проблема. А отже, для того щоб вирішити її, потрібно докласти певних зусиль. Тож розгляньмо декілька порад різних авторів:

1. Уникайте перфекціонізму

Надто високі вимоги до себе та своєї роботи часто викликають відчуття занепокоєння та неприйняття себе, і ми починаємо відкладати вирішення справ. Автор книги «Прокрастинація і самосаботаж» Ейлін Леві пропонує почати ставитися до себе м’якше та приймати свої слабкі сторони.

2. Починайте день із найважливіших справ

Спробуйте відкинути непотрібні завдання та виділити ті, які справді важливі. Втілюйте їх відразу на початку дня. Починаючи день із важливих справ чи обов’язків, можна зарядитися енергією та провести залишок дня максимально продуктивно. Таку корисну звичку пропонує Ес Джей Скотт у своїй книзі «Новий рік прокрастинатора».

3. Виконуйте вправи на концентрацію

Ось одна з них: сядьте рівно, ноги опустіть на підлогу, руки покладіть на коліна. Дихайте глибоко, уявляючи, що з кожним видихом ви відпускаєте всю напругу. Дозвольте своєму тілу розслабитись. Заплющте очі і уявіть, що ви відпускаєте своє минуле, не знаєте про майбутнє і зосередьтеся лише на теперішньому. Продовжуйте дихати глибоко та дайте собі будь-які позитивні поради. Більш детальний опис вправи можна знайти у книзі Нейла Фьоре «Легкий спосіб перестати відкладати справи на потім».

4. Складайте список позитивних подій

Петр Людвіг пропонує щодня складати список трьох позитивних подій, що сталися за день, відтак за десятибальною шкалою відзначити, наскільки день був задовільним. Ця вправа допоможе почати переносити акцент з негативного мислення на позитивне та надихне на нові перемоги.

5. Рухайтеся маленькими кроками

Надто великі цілі та бажання охопити все й одразу викликає в нас лише почуття страху та заважає зробити крок уперед. Грег Маккеон у своїй книзі «Есенціалізм» пропонує починати з малого і щодня невеликими кроками рухатись від однієї перемоги до іншої. Кожен маленький тріумф надихатиме продовжувати свій шлях і зрештою призведе до великого результату.

Випускниця магістратури Інституту права, психології та інноваційної освіти, психологиня Олена Богута зазначає, що ці поради є ефективними та вбачає в них базові речі, які необхідно робити, аби досягти успіху в будь-чому. Також психологиня радить формувати цілі на день або місяць вперед, які будуть дотичними до справи, якою ви займаєтесь. Зокрема необхідно оточити себе людьми, які мотивують вас та готові нагадувати вам час до часу про важливе. Також можна нагороджувати себе за невеличкі успіхи, досягнуті результати. Нехай це буде відпочинок у горах, пікнік у лісі з друзями або пакунок свіжої полуниці – ви відчуєте, що рухаєтесь уперед.

А втім, варто розуміти, що перестати прокрастинувати – це не гарантія того, що ви будете щасливими. Задоволення від життя ми отримуємо тоді, коли маємо зв’язок з іншими людьми, а насамперед зі собою. Коли ми живемо відповідно до наших цінностей і приймаємо те, які ми є, незалежно від того, чи зволікання й відкладання є частиною нашого життя, чи ні.