Багато років поспіль Львівська політехніка організовує для учнів 10–11 класів предметні олімпіади «Майбутнє з Політехнікою». У них можуть брати участь школярі не тільки Львова та області, а й інших областей України. Захід передбачає два тури — заочний і очний. Цьогоріч школярі мали можливість взяти участь в олімпіадах із десяти предметів. Серед них: українська мова, математика, англійська мова, фізика, хімія, історія України, інформатика, економіка й державне управління, робототехніка та програмування вбудованих систем. Тестові завдання із запропонованих предметів охоплювали не лише теми шкільного курсу, а й додаткові знання, які учні здобувають, відвідуючи гуртки, онлайн-курси та проходячи позашкільну освіту. Учні старших класів у такий спосіб перевіряли свій рівень знань і вміння застосовувати їх для вирішення нестандартних завдань. А ще всі учасники «Майбутнього з Політехнікою» мали нагоду більше дізнатися про Львівську політехніку» та спеціальності, які пропонує університет.
— Ідея проєкту виникла багато років тому, — розповідає заступниця голови організаційного комітету олімпіади «Майбутнє з Політехнікою» Уляна Марікуца. — Інститут комп’ютерних наук та інформаційних технологій уже мав практику проведення олімпіад з інформатики за підтримки управління освіти Львівської міської ради. Кілька років до проєкту долучався й департамент освіти і науки Львівської обласної державної адміністрації. Цей досвід показав рівень зацікавленості школярів в олімпіаді. Багато старшокласників вийшло з власної «бульбашки», щоб порівняти свої знання зі знаннями учнів інших шкіл. До того ж кожен учасник міг ознайомитися з Політехнікою як з освітнім закладом для обрання майбутнього місця навчання. З часом, уже в період пандемії коронавірусної хвороби, олімпіада не те що втратила свою актуальність, але кілька років її не проводили. Проєкт «Майбутнє з Політехнікою» відновили після згасання спалаху інфекційного захворювання.
— Чи мають право переможці предметних олімпіад «Майбутнє з Політехнікою» вступати до університету на пільгових умовах?
— Ні. Але Міністерство освіти і науки України поставило перед абітурієнтами вимогу: до пакету документів для вступу до ЗВО додавати мотиваційний лист. У цьому листі випускник має обґрунтувати, чому обрав саме цей заклад вищої освіти, що він про нього знає, розповісти про свої досягнення та навички, визначити цілі. Багато хто з випускників недооцінює значення мотиваційного листа — складає його задля годиться. Наявність документа й справді не забезпечує додаткових балів під час вступу. Та все ж, коли виникає питання кого із вступників з однаковою кількістю конкурсних балів зарахувати на навчання до ЗВО, мотиваційний лист має значення. Тим паче, якщо вступник неодноразово перемагав у предметних олімпіадах. Два роки поспіль абітурієнти Львівської політехніки зазначають про свою участь і перемогу в олімпіаді «Майбутнє з Політехнікою». Можливо, під час формування рейтингового списку цей лист стане для декого вирішальним.
— Отже, проєкт «Майбутнє з Політехнікою» відновлено, і до переліку предметних олімпіад додалися нові дисципліни…
— Так, захід відновлено в дещо іншому форматі. У рік започаткування проєкту проводили олімпіади з трьох предметів — інформатики та англійської мови, які організував Інститут комп’ютерних наук та інформаційних технологій, а також з економіки й державного управління, за яку відповідав Інститут адміністрування, державного управління та професійного розвитку. Власне, ідея проведення предметних олімпіад народилася саме в ІАДУ. І хоча учні загальноосвітніх шкіл не студіюють економіку, але сказати, що економікою не цікавляться, буде неправильно. Нині багато дітей навчається у спеціалізованих школах, де викладають цю дисципліну, інші беруть участь у гуртках і там ознайомлюються з азами економіки. Зважаючи на це, завдання з цієї дисципліни добирають так, щоб і учень загальноосвітньої школи міг взяти участь в олімпіаді. Цьогоріч тестові завдання охоплювали такі теми, як основи функціонування сучасних економічних систем; механізм функціонування ринку (попит, пропозиція, ринкове ціноутворення, еластичність попиту і пропозиції, конкуренція); ринкові структури (монополія, олігополія, монополістична конкуренція); підприємництво і підприємство; національний продукт, економічне зростання і циклічні коливання; безробіття та інфляція; економічні функції держави в сучасних умовах; основи державного управління; органи державної влади. А оскільки предметні олімпіади мали успіх серед школярів і охочих брати в них участь виявилося чимало, щороку додавалися нові дисципліни й теми. Так згодом стали проводити олімпіади з української мови, історії України, математики й інформатики, фізики та хімії. Цього року до участі в олімпіаді долучилися ще дві секції — з робототехніки і програмування вбудованих систем. У перший рік участь у проєкті брали два інститути — ІКНІ й ІАДУ, тоді як у наступні роки до нас долучилися ІГСН, ІКТЕ, ІКТА, ІМФН, ІХХТ.
— Оскільки участь в олімпіаді можуть брати учні не тільки Львова та області, а й інших регіонів України, як інформуєте майбутніх учасників про проведення заходу?
— Організатори проєкту заздалегідь розсилають в усі обласні відділи освіти інформаційні листи з проханням поширити подану в них інформацію серед учнів загальноосвітніх шкіл, розміщують оголошення на сайті Львівської політехніки, анонсують проведення заходу через інші медіаресурси. У своєму колі діляться інформацією про олімпіаду і її колишні учасники, рекомендуючи десяти- й одинадцятикласникам використати свій шанс.
— Чи відрізняються тестові завдання для учнів 10 і 11 класів? Хто їх складає?
— Зазвичай школярам пропонують завдання одного типу. Лише олімпіаду з історії проводять окремо для десяти- й одинадцятикласників. Тестові завдання дещо відрізняються від тих, що подають на національному мультипредметному тестуванні. Завдання до предметних олімпіад «Майбутнє з Політехнікою» готують викладачі кафедр інститутів, які залучені до їх проведення.
— Хто крім Львівської політехніки, яка реалізує задум «Майбутнє з Політехнікою», підтримує проєкт?
— Цей захід підтримують багато роботодавців, і Львівська політехніка щиро вдячна їм за це. Нашими спонсорами є компанії EPAM, JetSoftPro, школа програмування для дітей WebUniverse та інші компанії-партнери. Ми запрошуємо їх на вручення дипломів переможцям і учасникам заходу. Дипломи за підписом проректора з науково-педагогічної роботи Олега Давидчака отримують призери 1–3 місць. Учасникам олімпіади, які взяли участь в інтелектуальних змаганнях, вручають дипломи та заохочувальні призи, а найкращим — достойні нагороди: планшети й електронні книги від спонсорів. Останні два роки ІТ-компанія EPAM Systems виділяла переможцям сертифікати на навчальні курси в мережі LinkedIn. Отже, беручи участь в олімпіаді, учні не тільки змогли перевірити рівень своїх знань з того чи іншого предмету, а й забезпечили собі можливість далі вдосконалюватися в галузі, яка їх цікавить.
— Олімпіада проходить у два етапи. Кого з учасників допускають до другого туру?
— Учасників на другий тур відбираємо шляхом формування рейтингу. Кількість місць обмежена, тому чітко за кількістю балів визначаємо саме стільки учасників, скільки можемо вмістити в аудиторії, де проходить олімпіада. Однак якщо кількість претендентів з максимальними балами перевищує квоту, то всі вони будуть допущені до участі в другому етапі. Якщо ж учасники предметної олімпіади мають різну кількість балів, то до наступного туру потрапляють ті, хто має вищий рейтинг. Але якщо на другий етап приїде школяр з іншої області без запрошення і наполегливо хотітиме взяти участь в олімпіаді, то, звичайно, його не виженуть з аудиторії, навіть якщо шанси на перемогу в нього нульові.
— Якщо простежити динаміку участі школярів в олімпіаді «Майбутнє з Політехнікою», у який бік вона рухається?
— Цього року кількість учасників зменшилася. Це, очевидно, пов’язано з тим, що багато школярів останнім часом виїжджає за кордон.
— Згідно з новим Положенням про олімпіадний і турнірний рух, презентованим Міністерством освіти і науки України, яке набуде чинності з червня цього року, можливості для учасників розширюватимуться. До всеукраїнських шкільних олімпіад, що проходять у три тури, нині додаються нова STEM-олімпіада, яка прийшла на зміну інтернет-олімпіадам, предметні олімпіади, які організовують ЗВО, а також турніри та конкурси-захисти науково-дослідних робіт учнів — членів Малої академії наук України тощо. Багато хто з учнів прагне спробувати свої сили на різних рівнях інтелектуальних змагань. Чи зважають на їхні бажання під час формування графіка зимових і весняних олімпіад?
— Так, ми беремо це до уваги. І якщо потрібно, то корегуємо графіки. Цього року, наприклад, олімпіаду з інформатики довелося перенести на два тижні раніше, бо наш захід збігся в часі із заходами Львівської обласної Малої академії наук. Хвилювалися, щоб незалежне тестування не збіглося з якоюсь із предметних олімпіад. Діти нині активні й хочуть брати участь у багатьох змаганнях і турнірах.
— У скількох предметних олімпіадах «Майбутнє з Політехнікою» може взяти участь один учень?
— Якщо є бажання, то абсолютно у всіх. Графік складено так, що кожної суботи відбувається олімпіада з двох предметів у різний час. Учень може записатися навіть у день проведення заходу і взяти участь у змаганні. Реєстрація триває від моменту її оголошення і закінчується за годину до початку заходу.
— Скільки олімпіад проводить один інститут?
— Інститут комп’ютерних наук та інформаційних технологій проводить дві олімпіади — з англійської мови, адже має у своєму складі кафедру прикладної лінгвістики, а також з інформатики. Олімпіади з української мови й історії України проводить Інститут гуманітарних та соціальних наук. Інститут прикладної математики та фундаментальних наук опікується олімпіадами з математики й фізики. Інститут адміністрування, державного управління та професійного розвитку проводить інтелектуальні змагання з економіки, Інститут хімії та хімічних технологій — з хімії, Інститут комп’ютерних технологій, автоматики та метрології — з робототехніки. Деякі структурні підрозділи ще не визначилися, у який спосіб хотіли б брати участь в олімпіаді, інші — «дозрівають» до участі у проєкті під час ознайомлення учасників турніру з можливостями того чи іншого інституту. Два роки тому на олімпіаду з інформатики ми запросили доктора технічних наук Леоніда Озірковського, на той час заступника директора ІТРЕ (тепер — директор ІКТЕ). Тоді цей інститут ще не брав участі у проєкті. Але Леонід Деонісійович не проігнорував заходу, розповів школярам про свій інститут, про його перспективи, про нові освітні програми, нагородив учасників олімпіади призами, а цього року ІКТЕ проводив уже свою олімпіаду. Організатори заходу обома руками за синергію між інститутами і спеціальностями, щоб представляти Львівську політехніку як найкращий заклад вищої освіти.
— У якій формі відбувається знайомство учасників олімпіади зі структурними підрозділами Національного університету «Львівська політехніка»?
— Для них ми організовуємо у стінах університету екскурсію, під час якої директори інститутів презентують свій підрозділ, розповідаючи про перспективи навчання, освітні програмами, дисципліни та їх наповнення. Також майбутніх вступників ознайомлюють із правилами прийому до Львівської політехніки.
— Чи багато учнів, які беруть участь в олімпіаді, стають студентами університету?
— Такого аналізу ми ще не проводили, але, судячи з мотиваційних листів, школярі, які брали участь у предметних олімпіадах «Майбутнє з Політехнікою», серед наших студентів є.
— З огляду на досвід проведення попередніх предметних олімпіад, який, на вашу думку, напрям треба поліпшувати?
— Думаю, що настав час долучитися до проєкту архітекторам — є багато талановитих дітей, які дуже гарно малюють, креслять. Їх могли б підтримати журналісти і через організацію олімпіад роздмухувати Божу іскру в тих дітей, які тільки її запалюють. Не мали б стояти осторонь і правники, адже у шкільних програмах є така дисципліна, як право. І, звичайно, треба розширювати інформаційні межі олімпіади «Майбутнє з Політехнікою». Коли кафедру історії, музеєзнавства та культурної спадщини у перший рік запросили до участі в олімпіаді, науково-педагогічний колектив поставився до цього якось пасивно. Я дуже переживала, як пройде ця олімпіада. Та, попри все, завідувач кафедри Іван Хома разом зі своїми викладачами не проігнорував заходу. А коли він побачив, як багато учнів справді цікавляться історією, живуть нею, то й сам захопився проєктом. Діти ставили викладачам такі запитання, що навіть завідувач кафедри застановлявся над тим, що відповісти. Пізніше Іван Хома дарував свої книжки учасникам олімпіади з історії України і навіть особисто їздив у школу одного із сіл області, звідки була надзвичайно талановита учениця, щоб подякувати директорові школи за підготовку талантів. Похвально, що на кафедрі ІМКС досліджують історію України та активно працюють над виданням книг на цю тематику. Ці видання не лише слугують гідним призом для учасників олімпіади, а й демонструють, що заклад вищої освіти готує кваліфікованих фахівців і піклується про розвиток культурної особистості.
— А чим вирізняються інші учасники проєкту?
— Хіміки запам’ятаються тим, що на свою олімпіаду несуть великі термоси з кавою, глибокі цукерниці із солодощами та широкі таці з канапками, щоб, поки діти виконують тестові завдання, підтримати батьків морально й підкріпити їх смачними наїдками. Кожен інститут має свої унікальні особливості, які відрізняють його від інших, хоча всі вони об’єднані спільною метою — випускати справжніх фахівців своєї справи.
