В Актовій залі головного корпусу Національного університету «Львівська політехніка» відбулося урочисте засідання Вченої ради Університету з нагоди присвоєння почесного звання доктора Honoris Causa Львівської політехніки професорові Ягеллонського університету, очільнику Комітету світової спадщини ЮНЕСКО, директору Міжнародного центру культури у Кракові Яцеку Пурхлі. Як зазначив на урочистості ректор Львівської політехніки професор Юрій Бобало, нинішня промоція у навчальному закладі стала вже 27-ю за післявоєнний час.
Нагадаємо, що доктор Honoris Causa (від лат. honoris causa – «заради пошани») – це найвище почесне звання, яке надають державним, громадським і релігійним діячам, політикам, вченим України та світу за значний внесок у розвиток науки, освіти, культури та духовності рішенням Вченої ради Університету.
У присутності Надзвичайного і Повноважного посла Польської Республіки в Україні Яна Пєкло, генерального консула Польщі у Львові Рафала Вольські, генерального консула України у Кракові Олега Мандюка, проректора Економічного університету в Кракові професора Яніни Філек та інших шанованих гостей директор Інституту архітектури професор Богдан Черкес стисло розповів про наукові, громадські та гуманітарні заслуги докторанта з побратима Львова – Кракова, який вважають другою столицею Польщі.
Яцек Пурхля (Jacek Antoni Purchla) народився 3 вересня 1954 року в Кракові. Відомий польський історик мистецтва та економіст, професор гуманітарних наук, авторитетний у світі фахівець у галузі культурної спадщини та історії міст, засновник і директор Міжнародного культурного центру в Кракові. 1976 року він закінчив факультет економіки виробництва Краківського економічного університету, а 1980 року – факультет мистецтвознавства в Ягеллонському університеті. У 1983 році захистив докторську дисертацію в Ягеллонському університеті, 1991 року – отримав звання доктора історичних наук за роботу про вплив позаекономічних чинників на розвиток Кракова в період Галицької автономії. У 1994 році йому було присвоєно звання професора гуманітарних наук. У 2000–2016 роках очолював Раду збереження пам’яток при Міністерстві культури і національної спадщини Польщі. Два роки тому професор Пурхля став президентом Польського комітету ЮНЕСКО, а рік потому – головою Комітету всесвітньої спадщини ЮНЕСКО в Парижі.
Наукова ж діяльність Яцека Пурхлі є міждисциплінарною, адже його інтереси зосереджені на питаннях розвитку міст. Відтак польський науковець розглядає місто як складний організм – результат соціальних, економічних, політичних та культурних процесів. Ще однією важливою темою його наукової діяльності, де він виступив як першопроходець, – дослідження в галузі архітектури ХІХ–ХХ століть, насамперед «магдебурзьких» міст Польщі. В опублікованих численних працях дослідник по-новому проаналізував такі фактори як будівельне право, роль державного патронажу, освітніх, політичних, соціальних та економічних чинників.
В останні роки професор Пурхля ініціював міждисциплінарні дослідження в галузі теорії культурної спадщини та історичного міського управління. Представляючи гостя, професор Богдан Черкес особливо відзначив, що новітній доктор Honoris Causa присвятив майже 50 своїх праць архітектурі, по суті, рідного йому Львову, де особливо виділив архітектурний ансамбль Львівської політехніки. Не менш вдячні йому львів’яни й за багаторічну плідну співпрацю і безпосередню участь у навчанні та вихованні українських архітекторів.
В актовій залі звучить урочисто звучить гімн «Gaudeamus» у виконанні народної студентської капели Університету. Професор Яцек Пурхля складає урочисту присягу, ректор Львівської політехніки Юрій Бобало під оплески присутніх вручає йому диплом та почесну медаль. Далі володар титулу доктора Honoris Causa Львівської політехніки виголосив розчулену промоційну промову, у якій насамперед висловив щиру вдячність львівським політехнікам за високу оцінку його наукової та культурологічної діяльності. Проводячи різноманітні паралелі між Львовом і Краковом, докторант висловив упевненість, що саме через збереження спільної польсько-української культурної спадщини обидві наші дружні та близькі держави невдовзі подолають будь-які тимчасові непорозуміння, а Україна стане невід’ємною частиною об’єднаної Європи.
Світлини Йосипа Марухняка
