11 львівських політехніків одержуватимуть стипендії від Кабінету Міністрів для молодих вчених. Серед них – доктор технічних наук, професор кафедри захисту інформації Інституту комп’ютерних технологій, автоматики та метрології Іван Опірський. За роки активної наукової діяльності ця стипендія для нього вже третя, крім неї він також нагороджений ще не однією премією та відзнакою. Про його шлях у науці, працю зі студентами та поради політехнікам – у нашому інтерв’ю.
– Іване Романовичу, розкажіть, з чого почався ваш шлях у науку? Можливо, ще зі шкільних чи студентських років бачили себе науковцем?
– Я випускник Львівської академічної гімназії, тож певного заохочення і мотивації до науки набув ще школярем. Але, звісно, найбільше вплинула на моє рішення стати науковцем Львівська політехніка. На молодших курсах ще не був до кінця впевнений, що ввійду в наукове середовище, проте все, що стосувалось інформаційної та кібербезпеки, особливо цікавило. Тому мої перші наукові праці, опубліковані у фахових виданнях, і доповіді на конференціях припадають саме на студентські роки. Великий вплив на становлення мене як науковця мали мої викладачі, а тепер колеги, з кафедри захисту інформації. Саме завдяки їхній підтримці, а також підтримці завідувача кафедри мені вдалося за короткий термін захистити кандидатську та докторську дисертації.
– Що в науковій діяльності вам подобається найбільше і чим наука може зацікавити молоду людину?
– Насамперед можливістю виконувати поставлені завдання. Наука – це така сфера, у якій без чіткого плану, завдань, мети й очікуваних результатів важко окреслити перебіг дослідження і загалом роботи. Розв’язання й успішне виконання поставлених завдань окриляють і мотивують науковця, а особлива радість охоплює, коли результат виявляється кращим, ніж був запланований. Також важливо визначити для себе мету дослідження і виразно бачити мінімальний результат, якого хочеться досягти. Проте, звісно, наука може виходити за встановлені межі, і навіть уже в процесі роботи з’являються нові ідеї та нові напрями. Тому наукова діяльність – це виклик самому собі, відповідь на запитання, чи зможу я виконати поставлене завдання. Це і має бути першим стимулом для молодого науковця.
– Що належить до сфери ваших наукових інтересів? У чому актуальність та важливість ваших досліджень?
– До сфери моєї наукової діяльності належать інформаційні технології, а саме нові тренди в інформаційній та кібербезпеці. Основні наукові напрями, над якими працюю, теж тісно пов’язані зі сучасними трендами і викликами в цій сфері, адже кібербезпека дуже динамічно розвивається. Щодня інформаційні технології щораз більше стають частиною нашого життя: персональні дані, військова, банківська, наукова та інші сфери є залежними від інформатизації, а тому потребують захисту. Колись кібербезпека більше асоціювалася з державною таємницею, але за останні роки стала невіддільною частиною життя кожної людини. Якщо говорити докладніше, то моя наукова діяльність пов’язана з розвитком методів і засобів технічного та фізичного захисту інформації, вдосконаленням безпеки мобільних технологій, виявленням у них загроз і незахищених місць. Також працюю над проєктуванням систем безпеки об’єктів критичної інфраструктури, виявленням інтернет-злочинів, а недавно зацікавився ще одним напрямом – використанням блокчейн-технологій для кібербезпеки.
– Нещодавно вам уже втретє присудили стипендію Кабінету Міністрів, якою нагороджують молодих вчених. Розкажіть про це докладніше.
– Цю стипендію засновано для підтримки молодих вчених, які успішно провадять наукові дослідження, здійснюють актуальні науково-технічні розробки і вже досягли певних результатів. А отже, щоб її здобути, спершу треба розкрити себе як молодий вчений, тобто продемонструвати світові та громадськості свої наукові результати, і лише після цього подаватися на конкурс. Насправді цих стипендій є достатня кількість, тому кожен молодий науковець має змогу претендувати на їх здобуття. Все, що треба зробити, – наполегливо працювати і провадити наукову діяльність, а визнання, премії й нагороди обов’язково прийдуть із часом. Щодо моєї ситуації, то я справді отримую стипендію Кабінету Міністрів уже втретє, але так було не всі роки поспіль, а з перервами. Це означає, що конкуренція зростає і треба завжди тримати себе в тонусі та постійно розвивати свій науковий напрям.
– Чим керуєтесь у праці зі студентами? Чи заохочуєте їх до наукової роботи?
– Важливою складовою в роботі зі студентами є вміння зацікавити їх науковою діяльністю, пояснити розмежування освітнього і наукового процесу. Також дуже важливо знайти зі студентами спільні інтереси, наблизити сфери їхніх зацікавлень до науки. Якщо вони збігаються, то це чудово і така співпраця буде успішною, а здобуті наукові результати можна буде використати в дипломному проєкті, виступах на наукових конференціях, подати на різноманітні конкурси чи надіслати матеріали в наукові видання. Наприклад, під моїм керівництвом студенти щороку публікують мінімум одну-дві наукові статті. Отож основним заохоченням для студента має бути його власна зацікавленість, але також потрібні мотивація й допомога з боку наукового керівника.
– Насамкінець що б ви порадили студентам Політехніки, які хочуть провадити наукову діяльність?
– Тісно співпрацюйте з викладачами, цікавтеся новими трендами й ідеями, фантазуйте, впевнено долайте перешкоди, а головне – ніколи не розчаровуйтеся, бо поразок і помилок уникнути неможливо. Але поза тим завжди пам’ятайте, що наука любить сміливих і цілеспрямованих!
