Професор Ірина Фаріон зустрілася з учителями української мови та літератури Нововолинської ОТГ Волинської области

Катедра української мови Львівської політехніки
Ірина Фаріон у Нововолинську

Доктор філологічних наук, професор катедри української мови Національного університету «Львівська політехніка» Ірина Фаріон на запрошення Нововолинського центру професійного розвитку педагогічних працівників зустрілася з учителями української мови та літератури Нововолинської ОТГ Волинської области. Саме вчителі цього профілю покликані формувати світогляд націєцентричного українця, бо українська мова і література – це не просто предмети: це національна і моральна вертикаль українців, це кордони нашої ідентичности, це передова ідеологічного фронту. Відомо, за Бісмарком, що війну маємо там, де програв учитель і священник. У нас війна там, де не було української мови, української літератури, української історії та української церкви. Науковець і педагог порушила десять основних проблем:

  1. Про сплановану денаціоналізацію шкільної освіти, щоб застерегтися від наступного червоно-чорного Майдану.
  2. Про злочин злиття предметів української літератури із зарубіжною, історії України з всесвітньою історією.
  3. Про знищення національного складника в програмах з української літератури через вилучення знакових націєцентричних творів.
  4. Про гуманітарний злочин вилучення української літератури із ЗНО для технічних спеціяльностей.
  5. Про вилучення обов’язковости історії України та української мови у вишах (наказ ексміністра освіти С. Квіта).
  6. Про вилучення графи національність з усіх документів громадського стану й перетворення українців на космополітичне місиво.
  7. Про націєтвірну і державотвірну, а не комунікативну функцію мови.
  8. Про гібридність правописних змін, невідкладну потребу розмосковщення мови та очищення її від брутальної англіїзації (коучів, тьюторів, менторів, тренерів…).
  9. Про безглуздість фемінітивів там, де вони, як корові сідло (послиця, кореспондиня, історикиня…).
  10. Про категоричне неприйняття латиниці, натомість потребу вдосконалення кириличного шрифту за В. Чебаником.

Домовлено про подальшу співпрацю і боротьбу за національну модель української освіти.