Щоби довідатись, що хвилювало українських студентів-політехніків у роки Другої світової війни, перегорнемо сторінки студентського тижневика «Бюлетень».
Відомо, що в умовах окупації у травні 1942 р. Львівська політехніка відновила свою роботу як Технічні фахові курси (Staatliche Technische Fachkurse). Українська молодь згуртувалася у Громаду студентів Політехніки «Основа», створила Пресове бюро і навесні 1943 р. почала видавати друкований орган – «Бюлетень». Велику допомогу в організаційних питаннях та ідейному спрямуванні роботи редакційної колегії надавав доцент кафедри технології металів Михайло Корчинський.
У видавничий процес активно включилися студенти В. Тютько, Б. Гонтар, З. Салій. З часом виробилося коло постійних співробітників редакції. Кожний з них відповідав за певну ділянку роботи: Р. Крип’якевич та Р. Горбаль готували репортажі з різних громадських заходів товариства, В. Сендега займався поліграфічним відтворенням, А. Бекесевич малював плакати, Б. Загайкевич – фотографував. Редакція організувала секретаріат і архів, за які відповідала студентка А. Курило.
Пресове бюро працювало у складних умовах німецького окупаційного режиму протягом червня 1943 – березня 1944 років. Перше число тижневика «Бюлетень» з’явилося 2 червня 1943 р. Його друкували на форматі А4 обсягом від 2 до 4 сторінок на циклостилі (ротаторі). Спочатку наклад становив 60–100 примірників, згодом – збільшився до 200 примірників. За весь час вийшло близько 8500 примірників видання.
У публікаціях «Бюлетеня» найбільше уваги приділялося інформуванню про зміст доповідей і дискусій на світоглядні та ідеологічні теми, які обговорювалися на «сходинах» громади «Основа» і на загальних студентських вечорах, організованих Об’єднанням Праці Українських Студентів (ОПУС). На сторінках тижневика з’являлися рецензії та повідомлення про зміст доповідей і рефератів, які виголошували І. Лисяк-Рудницький, Д. Добрянський та ін. У них висвітлювалися погляди діячів української політичної думки: М. Драгоманова, В. Липинського, Д. Донцова. Не менша увага в дискусіях приділялася обговоренню історичних тем. Яскравим прикладом є повідомлення у різних числах «Бюлетеня» про Гайдамаччину С. Заставного, а також доповіді, виголошені відомими науковцями: «Княжі городи» Я. Пастернака, «Роля Галичини в історії України» А. Терлецького, «Українська етнографічна територія» В. Кубійовича. Велике значення надавалося інформуванню про історію і поступ світової та української науки.
Редакція не стояла осторонь нагальних проблем, вчасно інформуючи про діяльність ОПУС і «Основи», висвітлювалась низка важливих питань, які потребували широкого обговорення. На сторінках «Бюлетеня» з’являлися повідомлення про «Загальний з’їзд українських студентів в краю», протекторат Андрея Шептицького громадським студентським об’єднанням, інформувалося про новини та заходи.
У редакції «Бюлетеня» оперативно відгукувалися на біжучі події в Галичині, давали оцінку фактам у публікаціях про масову еміграцію прогресивної інтелігенції, робітників і селян зі Сходу України восени 1943 р., про загибель 11 вересня 1943 р. професора Андрія Ластовецького тощо.
Сформовано чітку структуру кожного числа «Бюлетеня». Обов’язковою складовою була редакційна стаття. Переважно автором передовиць виступав головний редактор Роман Волчук. Тематично вони відображали найважливіші події, які відбувалися у студентській громаді «Основа», на Технічних фахових курсах, у громадському житті міста. У дописах виносилися на обговорення біжучі проблеми, наголошувалося на недоліках в роботі, ставилися поточні завдання. Великого значення надавалося виконанню безпосередніх студентських обов’язків: навчанню, підвищенню наукового і фахового рівня, що відображалося в багатьох публікаціях. Низку передовиць присвячено організації фізвиховання та спорту серед студентської молоді.
Важливим завданням, яке ставилося проводом ОПУС перед українським студентством, було продовження традицій просвітницької діяльності української інтелігенції на селі. З цією метою пропонувалася програма заходів для студентів, які на час літніх канікул виїжджали до сіл. В одній із статей наголошувалося, що «... багато чого може зробити студент своїм організаційним досвідом та запалом до праці. Те саме й у спортовій ділянці. Зацікавити сільську молодь спортом, зорганізувати дружину відбиванки чи копаного м’яча – не так то важко. Студент може зайнятися сільським хором, драматичним чи танцювальним гуртком. Свої інтелектуальні здібності може використати в рефератах і гутірках».
Редакція намагалася «оживити» випуски «Бюлетенів», вносила ігрові та розважальні елементи. Так з’явилася рубрика «Провір свою інтелігенцію», яку сьогодні ми б назвали «тести». Цікавою знахідкою редакційного колективу стала публікація жартів та критичних заміток. Так, зауважено гострим оком і описано «веселим» пером деякі вади дискусійних вечорів: «Кажуть, що дискусійні вечори «Основи» тратять на вазі стільки, скільки важить кожночасна дискусійна вода (прикладення закону Архімеда)».
Сторінки «Бюлетеня» рясніли всілякими оголошеннями. Гортаючи їх можна довідатися, яку діяльність вели студентські товариства: про наявність в осередку ОПУС укомплектованої бібліотеки для студентських громад Львова, науково-технічну бібліотеку громади «Основа», створення різних гуртків: хорового, танцювального тощо.
Характерним для «Бюлетеня» було вміщення оголошень про конкурси та інші культурні заходи, що організовував провід товариства. Знаходимо повідомлення про «Фотографічний конкурс на світлини зі студентського життя», поетичний «Студентський авторський вечір», «Андріївський вечір», влаштований секцією студенток.
Редакція «Бюлетеня» надавала великого значення інформуванню і зацікавленню своїх читачів іншими друкованими виданнями громадських організацій. З цією метою було створено рубрику «Огляд преси». Жваве обговорення актуальних питань, які вирували у студентському середовищі, вимагало негайного їх висвітлення у молодіжній періодиці. Висловлювалися критичні зауваження про актуальність інформації на сторінках «Бюлетеня»: відсутність цікавих публікацій, побажання вміщувати на сторінках літературні твори студентів, оскільки, як говорилося «... це ще не студентський журнал, тільки журнал для студентів, участь у ньому авторів-студентів рішуче замала».
Редколегія налагоджувала зворотній зв’язок зі своїми читачами. Наприклад, у листопадовому номері за 1943 р. можна прочитати: «Свої завваги до цього числа бюлетеню напиши на картці і передай зв’язковому». Про дієвість цього методу свідчать якісні зміни в оформленні наступних випусків, вони стали цікавішими і змістовнішими.
Не бракувало у «Бюлетені» закликів. Вони виконували різноманітні функції: «Друже! Стань активним членом Українського Студентського Спортового Клюбу!», «Не забудь про свій обов’язок! Зголоси негайно свойому зв’язковому свою готовність працювати в станиці допомоги евакуйованим східним українцям!», «Жовтень – місяць книжки. Відвідай бібліотеку ОПУС !», «Чи ти віддав уже всі свої вправи й рисунки? Чи здав в останньому часі якийсь іспит?» та багато інших, які будили, спонукали, виховували небайдужість, активну позицію у молоді.
Оскільки фінансові труднощі обмежували наклад Бюлетеня, в кожному числі друкувався заклик – «А тепер дай цей бюлетень свойому товаришеві!».
Останній, 25 випуск з’явився 13 березня 1944 р.
