Студенти із 25 закладів вищої освіти з різних куточків України 19 травня зустрілися в онлайн-форматі з Президентом України Володимиром Зеленським.
Молодь зібралася в 11 осередках. У нашому університеті крім студентів-політехніків у зустрічі взяли участь представники Львівського національного університету ім. Івана Франка, Львівської національної музичної академії ім. Миколи Лисенка та Львівського державного університету фізичної культури ім. Івана Боберського.
― Для нашої країни це особливий час: мільйони українців виборюють право на свободу. Саме зараз ми можемо обрати своє майбутнє, свідомо реформувати наше життя. Тож маєте визначити, в якій Україні хочете жити. Тому перші мої запитання до вас: якою має бути наша держава? Чи хочете жити саме в Україні? Яких змін очікуєте, щоб жити саме тут? ― розпочав своє звернення до студентів Володимир Зеленський. ― Навіть найбільш розвинені країни говорять про те, що в їхній країні потрібні зміни. Та в небагатьох відкриваються можливості, як у нашій зараз, не просто пофіксити систему, яка існує, а створити нову, сформувавши на основі того, що є найкраще, і не лише в нас, а в різних країнах.
Президент не тільки ділився власними думками про ключові питання розвитку України, а й ставив запитання до молоді і просив кожного обдумати відповіді, а хто готовий ― поділитися баченням. Загалом було 27 запитань, на окремі з яких студенти відповідали перед тим, як звернутися зі своїми запитаннями.
Володимир Зеленський наголосив, що після 24 лютого нам вдалося багато досягти. І про це свідчить те, як принципово по-іншому світ оцінює наш потенціал.
― Та важливо, що ми думаємо про нашу державу. Тож моє наступне запитання: якою має бути Україна, щоб ви були впевнені, що зможемо захиститися від будь-якої загрози? Якою має бути армія ― професійна чи доповнена призовом? Наскільки великою має бути армія? Скільки видатків потрібно витрачати? Чи має бути загальний військовий обов’язок і для хлопців, і для дівчат, як це є, наприклад, в Ізраїлі, щоб увесь народ міг оборонятися, коли буде така необхідність? А ще ― чи потрібно задіювати до військової підготовки всіх громадян, чи лише якусь частину? Чи готові ви зі зброю в руках захищати свою державу? Ці запитання не риторичні ― потрібні відповіді, бо це про те, як нам розуміти одне одного і залишатися в Україні, ― зазначив Президент.
Також Володимир Зеленський поцікавився у студентів, які держави бачать серед гарантів нашої країни ― ті, кому довіряємо, чи ті, які достатньо потужні, та додав:
― Маємо розуміти, що нема кращої гарантії безпеки, аніж готовність кожного громадянина захищати свою державу. Тож яким бачите власний внесок у безпеку країни? І чи держава повинна регулювати на свій розсуд, кого і як залучати до оборони, а чи залишити людям право вибору в час війни? Адже мусимо розуміти, що росія була й буде нашим сусідом, тож завжди буде загроза нападу. Треба продумати формат безпеки всередині нашої країни, тобто вирішити формат володіння вогнепальною зброєю для пересічних людей, щоб могли швидко долучитися до захисту держави. Чи може, до прикладу, солдат у запасі або у відставці зберігати вдома зброю, з якою служив? Чи варто дозволити носити зброю у всіх областях України, чи там, де є більша загроза вторгнення? Як має працювати кордон із росією після цієї війни? Тобто яким бачите співіснування з рф та її громадянами?
Окрему увагу Президент надав питанням реформування формату вищої освіти.
― Пригадую, коли я вчився в університеті, мені здавалося, що п’ять-шість років в аудиторіях ― це втрата часу. Чи завжди потрібно стільки часу, все залежить від того, як працює економіка і як швидко трансформуються технології. Чи передбачаєте, що впродовж життя декілька разів доведеться змінювати свою професію? А які професії існуватимуть завжди і не будуть замінені роботизацією, штучним інтелектом? Можливо, варто збільшити частку приватного бізнесу в освітній системі, тож що думаєте про приватну освіту і конкуренцію з освітніми програмами та курсами, які пропонують у різних форматах поза університетом?
На завершення свого звернення до студентів Володимир Олександрович підкреслив:
― Ця війна ― безперечно, війна за незалежність. Можна сказати, що це відкладена війна ― на 30 років, враховуючи, коли ми відновили свою незалежність, чи й на сотні років, зважаючи на історію нашої великої держави. Я не маю сумніву, що ми виборемо перемогу і незалежність, перестанемо бути прохачами, а станемо господарями свого життя і майбутнього. Та маємо пам’ятати, яка ціна цього ― десятки тисяч життів усіх, кого вбив ворог, десятки тисяч ― за незалежність, за право обирати, як жити.
Модерував зустріч та відповідав на окремі запитання студентів, що стосувалися умов вступу для абітурієнтів, які перебувають на тимчасово окупованих територіях, а також розповідав про можливості для розвитку науки в умовах війни міністр освіти і науки України Сергій Шкарлет.
Від львівської локації Президента привітав ректор Львівської політехніки Юрій Бобало, подякувавши за можливість такого ґрунтовного спілкування з молоддю. Оскільки зустріч відбувалася у Всесвітній день вишиванки, від академічної спільноти Львова Володимирові Зеленському подарували вишивану сорочку.
Представники кожного університету мали змогу запитати Президента про те, що їх цікавило. Із запитанням від львівських політехніків до очільника нашої держави звернувся Сергій Мельников з Інституту телекомунікацій, радіоелектроніки та електронної техніки.
― Понад два місяці ми збираємо та розповсюджуємо гуманітарну допомогу, плетемо захисні сітки, підтримуємо вимушено переселених українців і водночас вчимося, бо розуміємо, наскільки важливо стати конкурентними фахівцями. Пане Президенте, як ми, студенти, можемо ще докластися до перемоги в цій війні? ― поцікавився політехнік.
― Освітня інфраструктура живе, коли працюють заклади освіти. Студентство має використовувати можливість здобути знання. Беріть щоденно максимум від навчання ― це і є служіння нашій державі. Нам потрібні освічені люди, фахівці, які добре розуміють свою справу, які можуть відродити в Україні виробництво, технології. І це сьогодні ваше ключове завдання. Звичайно, якщо знаходите час волонтерити, допомагати ― це прекрасно! Наша армія ― це не лише люди зі зброєю. Пам’ятайте, що війна триває, щоденно люди там проживають пекло. Тому не марнуйте час, а вчіться, бо для нашої держави потрібні люди з фундаментальними знаннями. Ваші знання ― це майбутнє нашої прогресивної армії, ― зазначив Президент Володимир Зеленський, відповідаючи на запитання політехніків.
