Під час ІХ Міжнародного наукового форуму «Litteris et Artibus» «Аудиторія» поспілкувалася з головою дослідницької лабораторії Samsung R&D Institute Ukraine Ольгою Радивоненко та керівником Відкритих інновацій Samsung R&D Institute Ukraine Олександром Стрямцем.
– Як компанія Samsung залучає до роботи науковців із університетів? Чи є окремі програми для студентів?
О.Р.: Є програма дуальної освіти магістрів. Нині в цьому напрямку співпрацюємо з Київським національним університетом імені Тараса Шевченка та Національним технічним університетом України «Київським політехнічним інститутом імені Ігоря Сікорського». Але ми відкриті й для інших ЗВО. Якраз із цих університетів маємо дуальних магістрів. Окрім набуття практичних навичок, магістри готують тези з наукової частини роботи й захищають їх на кафедрі. Однією з відмінних рис нашої дуальної форми навчання є залучення до наукомістких, високотехнологічних проєктів Samsung та орієнтування студентів на демонстрацію результатів за своїм фахом на міжнародних конференціях. За задумом, це має стати незалежним підтвердженням якості такої форми дуального навчання, оскільки умови участі в конференціях доволі жорсткі навіть для досвідчених науковців. Тобто, в оптимальному варіанті, на момент захисту студент-магістр повинен мати виступ на конференції або публікацію.
Окрім дуальної магістратури є й щорічна програма стажування. З одного боку, стажування є передумовою для участі в нашій програмі дуальної магістратури. Тому насамперед воно орієнтоване на студентів-бакалаврів. З іншого боку, стажери працюють неповний день і мають можливість зануритися в реальні проєкти та перейняти досвід у професіоналів світового рівня. За цю роботу вони отримують зарплатню. Для того, щоб потрапити на цю програму, треба скласти спеціальний тест – розв’язати алгоритмічну задачу однією з мов програмування за обмежений час.
Третій тип співробітництва – це співробітництво з науково-дослідницькими школами та колективами. Існують спеціальні проєкти співпраці з університетами. Наприклад, успішна співпраця з Київським національним університетом імені Тараса Шевченка, який ми залучили до розробки нової технології ручного вводу на гаджетах Samsung. Науковці працювали над одним з компонентів дослідження й провадили випробування.
– Проєкти, що створюються спільно зі студентами, згодом виходять на ринок, чи це, швидше, навчання як некомерційна діяльність?
О.Р.: Здебільшого стажери вчаться розв’язувати задачі, не критичні для долі проєктів, але у разі успіху мають шанс покращити який-небудь аспект. Ми дивимося на результати роботи й після цього вирішуємо, чи долучати їх до проєктів та/або продуктів. У нас уже є прецеденти, коли стажери були авторами чи співавторами патентів компанії.
– Ви вже згадували про проєкт ручного вводу тексту на гаджетах. Наскільки до нього залучені студенти?
О.Р.: У нашій команді шість інтернів та чотири дуальних магістри. Один з них – із Львівської політехніки, він працює в нас як інженер. У Львові перспективна навчальна база з комп’ютерних наук.
– Як ви впроваджуєте дуальну освіту? Чи укладаєте спеціальні тристоронні угоди між компанією, університетом і студентами?
О.С.: Ми почали цю роботу кілька років тому. Насамперед, підписали три меморандуми з Національним університетом «Києво-Могилянська академія», Київським національним університетом імені Тараса Шевченка та Національним технічним університетом Украї́ни «Київським політехнічним інститутом імені Ігоря Сікорського». У рамках кожного з них ми розробили унікальну навчальну програму, до розробки якої залучили як спеціалістів з нашої компанії, так і науковців із ЗВО. Цьогоріч уперше офіційно набирали на програму студентів, які впродовж двох років навчалися в університеті за індивідуальним графіком і водночас працювали в компанії як стажери. Тобто, ми їх дуже добре знаємо та впевнені в їхніх результатах.
Нині в нас вісім студентів з Київської політехніки та Університету імені Тараса Шевченка. Загалом на програму було подано близько півсотні заявок. У межах програми студенти мають чітко розроблений індивідуальний графік. До того ж, усі вони проходять погодження теми дипломної роботи, над якою працюватимуть протягом двох років. Це означає, що студенти не будуть розриватися між навчанням і роботою. У компанії за кожним з них закріплений досвідчений наставник, а в університеті – науковий керівник. За допомогою такої тристоронньої співпраці студент на виході має захистити дипломну роботу міжнародного рівня. Тому ми робимо наголос на вихованні хороших науковців, які будуть навчатися й працювати в Україні. Хочемо, щоб у нас з’явилася нова школа українських науковців світового рівня.
– Існує проблема відходу викладачів від академічної діяльності й переходу до компаній. Які методи розв’язання можете запропонувати?
О.Р.: Наші інженери залучені до проведення практичних лекцій, головна мета полягає в тому, щоб передавати реальний практичний досвід студентам в університетах, і, водночас, залучати викладачів для співпраці. У нас є декілька професорів, які співпрацюють за контрактом, вони є консультантами деяких проєктів. Така практика також існує.
О.С.: Ми хочемо ділитися тими знаннями, які напрацювали наші інженери. Але, з іншого боку, хочемо підтримувати українську науку. Тому запрошуємо до співпраці молодих науковців з університетів, але в жодному разі не переманюємо їх звідти. Для науковців ми робимо дуже гнучкий графік. Намагаємося співпрацювати так, щоб максимально стимулювати бажання науковців приносити користь не лише компанії, а й університетові й державі загалом.
– Ви зазначили, що є відкриті до співпраці з усіма університетами. Які у вас плани щодо налагодження взаємовідносин зі Львівською політехнікою?
О.С.: Проєкт дуальної освіти є пілотний, оскільки в законодавстві про дуальну освіту сказано дуже мало, і ми, фактично, створюємо прецедент наукомісткої дуальної освіти в контексті комерційної компанії. Наразі всі програми, які ми розробили, мають назву таких, що містять елементи дуальної освіти. Тому виступаємо в ролі першопрохідців, які хочуть зробити її повноцінною, офіційною й наукомісткою, щоб це не було просто «індульгенцією» на пропуски навчання з боку університету. Тому нині ми запустили ці програми з київськими університетами, бо хочемо побачити, які будуть результати, та виявити складнощі й точки покращення.
Після двох років, звичайно, плануємо розширюватися на схід та захід, але виникає проблема логістики студентів, їхнього проживання в Києві. Наприклад, з Київським університетом імені Тараса Шевченка в нас чітко розподілені дні тижня. У понеділок, вівторок та середу студенти навчаються в університеті й, звісно, можуть другу половину дня провадити в компанії. А четвер і п’ятниця повністю вільні для того, щоб вони більше часу приділяли роботі безпосередньо в компанії. Західні практики показують, що можна організувати навчання таким чином, щоб два місяці студенти навчалися, а три – провадили в компанії, або навпаки. На жаль, у наших сучасних умовах не можемо таке запропонувати, але, гадаю, ми до цього йдемо. Можливо, з Міністерством освіти й науки якось будемо намагатися владнати ці питання.
– Яких спеціалістів потребує ваша компанія?
О.Р.: Оскільки наш центр оперує повним циклом досліджень та розробок – від ідеї до масового продукту, – то задіяно фахівців різних напрямків. Але наразі ключовими для нас є спеціалісти з кібербезпеки, штучного інтелекту, віртуальної та доповненої реальності, комп’ютерного зору.
– У чому полягає важливість подібних форумів, конференцій?
О.С.: Такі зустрічі допомагають студентам зрозуміти потреби компанії та мінімально трансформувати українське навчання до того рівня, який потребують компанії, які працюють на світових ринках, а не тільки на локальних. Це допомагає студентам зрозуміти напрям їхнього розвитку. Бо, на жаль, дуже часто очікування і реальність щодо випускників трохи відрізняються.
О.Р.: Ми також є дослідницьким інститутом. І наша велика мета – просувати науку в Україні. Робити так, щоб Україна була помітна на світовому ринку не тільки як зосередження аутсорсингу, а й як «кремнієва долина» Східної Європи. Ми хотіли б стимулювати залучення інвестицій саме в інновації та стартапи, а для цього треба більше публікацій, патентів, «зірок» цієї галузі саме в українських університетах та компаніях.
