Практика у військовій частині та перинатальна психологія — випускниця ІППО про навчання у Політехніці

Олена ЛЕЩЕНКО центр комунікацій
Вікторія Сахон

Психологія — це не лише про міжособистісні стосунки. Ця наука охоплює різні галузі знань, про які ми, пересічні люди, можемо й не здогадуватися.

Цьогорічна випускниця Інституту права, психології та інноваційної освіти Вікторія Сахон розповіла про важливість перинатальної психології і проблему міжособистісної залежності.

Практика у військовій частині — незабутній досвід

— Своєї виробничої практики я ніколи не забуду, адже вона проходила у військовій частині. Цей досвід був важливим і цікавим. Один мій робочий день передбачав комунікацію мінімум із вісімдесятьма людьми. То була психологічна робота з новобранцями. Зіткнулася з представниками різних прошарків населення і з різною ментальністю. Саме в таких стресових ситуаціях ти можеш чітко визначити, чи не помилився з професією, а теоретичні знання, які тобі дали в університеті, застосувати на практиці. Це можливість самоаналізу. Військові частіше піддаються емоціям, трохи важко знайти з ними контакт. Є кілька варіантів: або ти можеш узяти все під свій контроль, або тобі треба шукати допомоги та підтримки в керівництва. Завдяки цій практиці я зрозуміла, що не помилилася у виборі професії. Психологія у військовій частині зовсім інша, ніж загалом. Я не боялася невдач, адже викладачі морально підготували мене до такого складного випробування.

Онлайн-психолог — уже й блогер

Наша кафедра на постійній основі організовувала вебінари та тренінги. Наприклад, у нас був цікавий тренінг «Як створювати вебінари», який провела Оксана Марциняк-Дорош, доцентка кафедри, що дуже допоміг нам на практиці, а особливо тим, хто проходив практику на кафедрі. Мої одногрупники створили літню психологічну онлайн-школу, що передбачала низку вебінарів для вступників. Це були психологічні практикуми «Що таке стрес і як з ним впоратися», «Як зняти тривожність» та багато інших. Узяти в них участь міг не лише абітурієнт, а й студент чи навіть викладач. А ми розвинули навичку комунікації з аудиторією. 

Тепер чимало сфер перейшло на онлайн-формат. Психологи також не відстають і мають опцію інтернет-консультацій. А онлайн-психолог — це вже і блогер. У такому разі важливо розуміти, як працює ця сфера, щоб доносити свої меседжі через соціальні мережі.

А до професійного свята — Всеукраїнського дня психолога — наша кафедра влаштувала тиждень психолога, де викладачі проводили вебінари з різних галузей психології: сексології, невербального спілкування, роботи з метафоричними асоціативними картами, психодіагностики, казкотерапії, емоційного інтелекту та ін.

Перинатальна психологія важлива для нашого суспільства

Мене цікавить психотерапія. Але якщо говорити саме про психологію, то для мене важлива тема перинатальної психології. Це робота з жінками, які щойно народили або ж втратили дітей. Психологам треба працювати не лише з матерями, а й з їхнім оточенням. Наших лікарів, та й узагалі людей ніхто не вчить, як спілкуватися з такими жінками. Людям бракує почуття такту, коли, наприклад, питають жінку: «Коли плануєте дитину?» Чомусь це запитання вважають нормою в нашому суспільстві, проте людина, яка про це питає, не знає історії жінки. Може, вона не хоче дитини або не може її мати, або ж пережила десятки викиднів. Мені здається, якщо розвивати перинатальну психологію, люди стануть більш обізнаними, а матусі знайдуть належну підтримку. Взагалі пологи — досить депресивний процес. Добрий психолог у перинатальних центрах допоможе легше пройти період «бебі-блюзу», а родичам і майбутньому татові — подолати страх. 

Міжособистісні залежності

Цього року я написала наукову роботу «Соціально-психологічні фактори. Схильності до виникнення міжособистісної залежності/співзалежності». Ця тема актуальна, адже під час карантину зріс відсоток узалежнених людей. Люди у стані стресу стали більше вживати алкоголю, наркотичних речовин, а зі зростанням узалежнених збільшується кількість співзалежних. Нам із предмету психотерапії залежностей дали провести дослідження щодо міжособистисних залежностей суспільства — коли одна людина залежна від іншої — й описати його результати. З такого невеликого дослідження це переросло в досить змістовну наукову роботу, результати якої ми публікували в київських виданнях. Також із цією роботою я брала участь у міжнародній конференції в Казахстані. Ця тема досить цікава, планую її продовжити. Я вдячна своїй керівниці Ларисі Березовській, яка допомогла мені в цій роботі.