Інститут механічної інженерії та транспорту Національного університету «Львівська політехніка» два з половиною роки тому збільшився на одну кафедру — залізничного транспорту (ЗТ). До цього вона була Львівським інститутом Українського державного університету науки і технологій (УДУНТ).
З 1890 року
— Історія Львівської залізниці нерозривно пов’язана з навчальними закладами, які готують для неї кваліфікованих фахівців, — розповідає Центру комунікації Політехніки доцент кафедри ЗТ Микола Баб’як. — Історично так склалося, що кафедра залізничного транспорту повернулася до своїх джерел. Фахівців-залізничників готували у Львові ще з 1890 року на кафедрі теорії залізничного руху Вищої політехнічної школи (тепер — Львівська політехніка). З архівних документів можна дізнатися про таке:
4 листопада 1844 року розпочала роботу Технічна академія Львівської політехніки, де з 1870 року функціонували три загальні кафедри: нарисної геометрії; механіки й теорії машин; будівництва шляхів, мостів і залізниць.
4 листопада 1861 року до Львова прибув перший потяг.
1876 року ініціативна група, до складу якої входили 22 інженери, зокрема 10 інженерів-залізничників, заснувала Товариство випускників Технічної академії. Першим його головою був Роман Ґостковський.
Як про ректора-залізничника чомусь інколи згадують тільки Юліана Октавіана Захаревича — автора проєкту та керівника будівництва головного й хімічного корпусів Львівської політехніки. Але й окрім нього було чимало відомих політехніків, які спрямовували свої знання на розвиток залізниці у Львові та тодішній Європі.
Серед 78 ректорів Львівської політехніки було 13, які в різні роки працювали на благо залізниці. А це становить 17 %. Правда, вагома частка?
За останні 180 років Львівська політехніка була по-різному дотична до історії кафедри залізничного транспорту. Ще в 1952 році, щоб допомогти студентам, які тоді працювали на Львівській залізниці, для наближення місця навчання до місця їхнього проживання у Львові відкрили учбово-консультаційний пункт (УКП).
1957 року Львівська залізниця прийняла перших 25 інженерів Всесоюзного заочного інституту інженерів залізничного транспорту — випускників Львівського УКП, для навчання яких у приміщеннях Львівського політехнічного інституту були запрошені 30 його викладачів.
1 січня 1962 року Львівський УКП передали до складу Дніпропетровського інституту інженерів транспорту (ДІІТ).
1972 року учбово-консультаційний пункт для студентів-заочників був перенесений у приміщення Львівського технікуму залізничного транспорту (ЛТЗТ) на вулиці Снопківській, 47.
У 1979 році Львівському УКП ДІІТ надали окремі приміщення в районі головного залізничного вокзалу на вулиці Вокзальній 50/52 (нині вулиця Чернівецька).
У 1993-му ДІІТ перейменували на Дніпропетровський державний технічний університет залізничного транспорту (ДДТУЗТ).
1996 року на базі УКП створили Львівський факультет ДДТУЗТ з денною формою навчання, де було вісім спеціальностей для студентів денної навчання і 15 — для заочної. У 2002-му ДДТУЗТ перейменували на Дніпропетровський національний університет залізничного транспорту (ДНУЗТ).
У 2004 році створили Львівський навчально-методично-науковий центр, який у 2006-му реорганізували у Львівську філію ДНУЗТ.
У 2021 році ДНУЗТ уже як Український державний університет науки і технологій створив Львівський інститут УДУНТ, у якому кафедру рухомого складу і колії очолила доцентка Олена Баль.
У 2022-му на зборах трудового колективу Львівського інституту УДУНТ була підтримана пропозиція тодішнього ректора Львівської політехніки Юрія Бобала про приєднання до університету.
1 січня 2023 року кафедра рухомого складу і колії УДУНТ стала кафедрою залізничного транспорту Інституту механічної інженерії та транспорту Національного університету «Львівська політехніка».
Пишаємося своєю історією.
Етап реформування
Завідувачка кафедри залізничного транспорту доцентка Олена Баль повідомила Центру комунікацій Львівської політехніки:
— Під час переходу кафедри з УДУНТ до Львівської політехніки були збережені три бакалаврські освітні програми. Згодом їх переглянули з урахуванням сучасних тенденцій ринку праці, запитів АТ «Укрзалізниця» та європейських освітніх підходів.
Раніше підготовку фахівців здійснювали за трьома окремими освітніми програмами спеціальності 273 «Залізничний транспорт». Починаючи з 2025 року, вступники навчаються за оновленою бакалаврською програмою «Функціональність залізничного транспорту» (спеціальність J7 «Залізничний транспорт»), яка об’єднує дві освітні траєкторії — «Рухомий склад» та «Інфраструктура», має чіткий фокус на експлуатаційний напрям підготовки фахівців і відповідає актуальним потребам галузі. Крім того, у 2025 році продовжено набір на три окремі освітні програми для вступників після коледжів: «Локомотиви та локомотивне господарство», «Залізничні споруди та колійне господарство» і «Вагони та вагонне господарство».
Магістерська освітня програма «Функціональна безпека залізничного транспорту» орієнтована на підготовку фахівців, здатних забезпечити адаптацію української залізниці до вимог ЄС, а також акцентує увагу на досягненні технічної й експлуатаційної сумісності транспортної інфраструктури та рухомого складу України з європейською залізничною системою.
Вступники мають можливість обрати індивідуальну освітню траєкторію. Одна спеціалізація зосереджена на інфраструктурі залізничного транспорту, інша — на рухомому складі.
Уже на бакалаврському рівні кафедра реалізує міжнародну співпрацю — діє угода з Познанською політехнікою, яка передбачає академічну мобільність. Це дає студентам змогу безпосередньо ознайомитися з європейськими освітніми компонентами, інфраструктурою та принципами підготовки фахівців у сфері залізничного транспорту.
Затребувані завжди
— Абітурієнтів на залізничний транспорт зголосилося достатньо?
— Маємо близько 450 студентів, — запевнила Олена Баль. — Зокрема, на магістерську ОП торік набрали 58. Загалом заповнюємо понад 50 % місць, адже наша спеціальність нині дуже затребувана в Україні та світі.
На Укрзалізниці змінилась оплата праці — наш основний оператор переживає непростий етап реформування. Але нашими випускниками цікавляться приватні вітчизняні та європейські компанії, де рівень зарплати вищий. Тому ми постійно оновлюємо освітні програми, враховуючи вимоги працедавців.
9 травня Львівська політехніка й АТ «Укрзалізниця» підписали меморандум про співпрацю. Він покликаний створити ефективні умови та механізми для інтеграції освітніх, наукових і виробничих процесів, сприяти професійному становленню наших студентів і випускників та їх реальному працевлаштуванню.
Випускники Політехніки, здобувши фах залізничника, в житті не пропадуть і без роботи не залишаться. Ця професія завжди затребувана, адже є інженерною.
Наші студенти здобувають якісні знання завдяки дуже серйозній фундаментальній базі з багатьох дисциплін. Крім того, студенти-залізничники Львівської політехніки навчаються не відірвано від практики й не дистанційно.
Важливо, що у Львові функціонують також профільні заклади фахової передвищої освіти — залізничні училища та коледж, які відіграють ключову роль у формуванні кадрового потенціалу галузі. Саме ці установи забезпечують початкову професійну підготовку майбутніх фахівців, які згодом продовжують навчання за освітніми програмами Львівської політехніки. Така безперервна освітня траєкторія — від коледжу до університету — утворює цілісну систему підготовки залізничників, що особливо важливо в умовах відбудови країни та інтеграції в європейський транспортний простір.
Всеукраїнська альма-матер
— Кількість студентів-залізничників, на жаль, зменшилася через війну, — зазначає доцент кафедри ЗТ Микола Баб’як. — Залізничники стали одними з перших, хто прийняв на себе удар: забезпечували евакуацію цивільного населення, працювали під обстрілами. Станом на 24 лютого 2025 року загинули 818 українських залізничників — військових і цивільних.
На тлі цих втрат зростає потреба в новому поколінні фахівців. Попит на залізничні кадри постійно збільшується, натомість кількість якісно підготовлених спеціалістів скорочується.
Ми прагнемо бути конкурентоспроможними серед вишів, які готують залізничників. Але водночас розуміємо, що й сам студент має бути вмотивований до здобуття очної освіти європейського рівня.
Попри всі виклики, абітурієнти з різних регіонів обирають нашу кафедру. До нас приїжджають вступники з Одеси, Миколаєва, Маріуполя, Вінниці, Хмельницького, Могилева-Подільського, Житомира, Козятина, Запоріжжя, Закарпаття, Івано-Франківська, Покровська, Донецька, Рівного, Знам’янки. Це відповідь на потребу часу й довіра до нашого університету. Для наших випускників диплом Львівської політехніки — не лише кваліфікація, а й додаткова «зірочка» у професійному резюме.
Викладачі-універсали
— Торік найбільше вступників на спеціальність «Залізничний транспорт» зарахував Український державний університет залізничного транспорту, — зауважує завідувачка кафедри ЗТ Олена Баль. — Ми маємо дещо менші показники, але переважно це студенти денної форми навчання. Наша мета — поступово досягти повного ліцензованого обсягу набору.
— На відміну від інших закладів вищої освіти, де фахівців для локомотивного, колійного та вагонного господарств готують окремо, з 2025 року кафедра залізничного транспорту Львівської політехніки здійснює цю підготовку в межах єдиної бакалаврської програми, — пояснює доцент кафедри Микола Баб’як. — Це стало можливим завдяки потужному викладацькому складу, 99 % якого — наші ж випускники. Вони мають не лише глибоку теоретичну базу, а й практичний досвід роботи в різних підрозділах АТ «Укрзалізниця» та за кордоном.
Кафедру залізничного транспорту очолює доцентка Олена Баль — одна з перших її студенток першого набору Львівського факультету ДНУЗТ. Серед випускників того ж набору — нинішній доцент кафедри Юрій Терещак. Тут же навчався і нині викладає доктор технічних наук, доцент Віталій Ковальчук.
Випускники кафедри працюють у Польщі, Німеччині, Канаді, Австралії, Ізраїлі, Франції. Олена Миронівна постійно мотивує викладацький колектив до професійного зростання — через міжнародні стажування, участь в атестаціях, сертифікації підприємств, судових експертизах і технічних розслідуваннях.
Широкий спектр знань
— Багато наших викладачів є атестованими судовими експертами Міністерства юстиції України. Це підтверджує високий рівень нашої команди. Ми прагнемо дати студентові більше, ніж він сам очікує, — наголосила Олена Баль.
— Чи мають студенти можливість проходити стажування?
— Так, обов’язково — як на бакалаврському, так і на магістерському рівнях. Зокрема, студенти магістратури влітку проходитимуть виробничу практику на Львівській залізниці, де вже анонсовано можливість подальшого працевлаштування, зокрема й на оплачуваних умовах.
Наші студенти також мають нагоду стажуватися на підприємствах, зокрема у ПрАТ «Львівський локомотиворемонтний завод», який спеціалізується на ремонті магістральних і промислових електровозів.
Важливою є й практика в органах оцінки відповідності. Цього року семеро студентів проходитимуть стажування в ТОВ «Акредо-Консалт», що спеціалізується на сертифікації продукції та послуг у сфері залізничного транспорту.
Студенти-залізничники мають знання й експлуатаційного та ремонтного спрямування. Працевлаштовуються як у проєктні інститути, так і на будівництво. Нашому студентові Андрію Завірюсі лише 21 рік, а він уже працює шляховим майстром на Самбірській колійній машинній станції та прокладає європейську колію між Чопом і Ужгородом.
Фах залізничника універсальний. Мої колеги-колійники, які освоювали в лабораторії УДУНТ автоматизацію технологічних процесів, не лише працюють на залізниці, а й додатково заробляють в ІТ-компаніях.
Фах залізничника передбачає широкий спектр знань — зокрема з хімії для дотримання норм екологічної безпеки, машинобудування та інших галузей. Наші освітні програми міждисциплінарні й будуть ще більш комплексними.
Вартість відображає якість
— Коли розпочнеться масштабне відновлення України, маємо бути до нього готові, забезпечивши державу фаховими кадрами, — каже Олена Баль. — Навчання на кафедрі залізничного транспорту Львівської політехніки справді вартісніше, ніж в окремих інших закладах, проте ця вартість обґрунтована. Вона відображає якість підготовки, сучасну матеріально-технічну базу та реальні можливості для здобуття практичних навичок, які відповідають вимогам часу.
У підготовці фахівців-залізничників беруть участь викладачі не лише кафедри ЗТ, а й інших кафедр нашого університету, які мають свої унікальні можливості. З ними в нас повсякчас відбувається комунікація.
— У нас працюють професори з УДУНТ і Приазовського державного технічного університету, — додає Микола Баб’як. — Адже між нами й усіма ЗВО панують взаємоповага та партнерство.
Раніше кафедра щороку приймала чимало випускників залізничних коледжів, проте нині фінансова неспроможність багатьох молодих людей стала одним із бар’єрів для вступу.
— Вартість навчання, попри свою обґрунтованість, часто лякає абітурієнтів. Є конкуренція — не тільки освітня, а й фінансова, — визнає Олена Баль. — Саме тому ми активно працюємо над профорієнтацією: пояснюємо, що інвестиція у якісну освіту з європейськими підходами виправдана.
Ми забезпечуємо якісну підготовку фахівців, а наші студенти також мають змогу навчатися за грантами. На освітні програми кафедри стабільний попит — бюджетні місця здебільшого заповнені.
Водночас підготовка залізничних фахівців має стати стратегічним пріоритетом держави. Адже залізничний транспорт — основа критичної інфраструктури та ключовий елемент безпеки й відновлення країни. Кафедра залізничного транспорту Львівської політехніки — це престижне місце навчання з поважною історією, яка, попри глибокі корені, по-справжньому тільки починається.
