Нещодавно науковці Львівської політехніки мали можливість обговорити у Військово-медичному клінічному центрі специфіку використання гідрогелевих засобів медичного призначення в разі бойових травм у польових умовах, на стабілізаційних пунктах та в стаціонарі з військовими хірургами Західного регіону за круглим столом «Використання гідрогелевих засобів медичного призначення при бойових травмах: як діяти правильно?».
Близько трьох годин тривала дискусія щодо доцільності використання гідрогелевих засобів медичного призначення у різних клінічних випадках. Медики поділилися власним досвідом роботи із продукцією AQUIOR з 2022 року, а також надали розробникам свої рекомендації щодо покращення дії різних видів гідрогелевих засобів: пов’язок, серветок, бинтів, масок, покривал. Військові лікарі наголосили на доцільності використання гідрогелевих засобів та їхньої ефективності у лікуванні опіків та ран залежно від різних фаз перебігу ранового процесу.
Представники наукової групи Володимира Самарика, професора кафедри органічної хімії Інституту хімії та хімічних технологій Львівської політехніки, ознайомили практикуючих військових хірургів із найновішими напрямами своєї роботи в галузі полімерів медичного призначення. Розробники розповідали про розширення асортименту продукції AQUIOR відповідно до запитів з передової, підбір відповідних розмірів виробів, можливість насичення лікарськими препаратами, зокрема кровоспинними, знеболювальними та антисептичними засобами. Відповідні слушні рекомендації щодо вдосконалення проведення досліджень та виготовлення науково-дослідних партій гідрогелевого засобу медичного призначення для подальшої апробації надали військові медики.
Окремим питанням у дискусії стала розробка гідрогелевих засобів невідкладної допомоги в разі проникних поранень черевної порожнини. Мова йшла про гідрогелеву композицію, виготовлену на основі полімерів природного походження, яка спроможна в середовищі черевної порожнини формувати стійку макропористу піну та гелезуватись, перетворившись у полімерний губчастий матеріал.
Зокрема, було обговорено кілька ключових питань, а саме:
- чинники, які впливають на процеси піноутворення та гелезування композиції у черевній порожнині;
- сила надлишкового тиску, який може створювати піна під час її формування у черевній порожнині;
- доцільність використання гемостатичних препаратів;
- антисептичні властивості засобу.
У підсумку було визначено перелік сучасних гемостатичних та антисептичних лікарських препаратів, які доцільно застосовувати і які потребують окремих експериментальних підтверджень у подальшому. Водночас науковці отримали рекомендації практикуючих військових хірургів щодо конструкції та особливостей використання гідрогелевого засобу в умовах надання первинної допомоги пораненим.
«Первинні експериментальні дослідження показали, що прямий контакт гідрогелевої композиції з біологічними рідинами (шлунковий сік, підшлунковий сік, жовч) та тканинами, кровотеча, калові маси з кров’ю, слизом, залишками неперетравленої їжі тощо – ці фактори не мають суттєвого впливу на закономірності формування піни в черевній порожнині. Крім того, виявлено, що альбумінова фракція протеїнів сироватки крові, а також формені елементи крові (еритроцити, тромбоцити та лейкоцити) відграють роль додаткових стабілізаторів піни», – зазначив під час круглого столу професор Володимир Самарик.
Учасники круглого столу спілкувалися і про потребу та переваги створення навчально-наукової державної ключової лабораторії «Центр дослідження полімерів та виробів медичного призначення». Практикуючі військові хірурги погодилися надавати відповідні консультації інноваторам та долучатися до експериментальних досліджень і науково-організаційних заходів, пов’язаних з діяльністю лабораторії.
Захід відбувся у рамках реалізації проєкту «Розробка гідрогелевих засобів надання невідкладної допомоги при проникних пораненнях черевної порожнини в межах створення центру досліджень нових полімерних матеріалів для медицини», що отримав грантову підтримку Національного фонду досліджень України.
