11 квітня 2023 року в рамках проєкту «Європейські студії для технічних спеціальностей у Національному університеті «Львівська політехніка» (EUSTS) за підтримки програми ЄС Еразмус+ напряму Жан Моне відбувся інтерактивний захід «Навчальна мобільність (learning mobility) Еразмус+ та її значення для розвитку європейських студій в Україні». Подію організовували спільно Навчально-науковий центр «Європейські студії для технічних університетів» Львівської політехніки і Центр міжнародної освіти Університету.
Під час першої теоретичної панелі-дискусії досвідом від реалізації навчальних мобільностей Еразмус+ ділилися керівниця проєкту EUSTS Ярина Турчин (тема виступу – «Значення навчальної мобільності Еразмус + для професійного розвитку викладача»), координаторка академічної мобільності за програмою Erasmus+ KA1 Львівської політехніки Леся Брич (тема виступу – «Особливості програми академічної мобільності Erasmus+ у Національному університеті «Львівська політехніка»), старша наукова співробітниця відділу соціальної антропології Інституту народознавства НАН України, старша викладачка кафедри історії, музеєзнавства та культурної спадщини Інституту гуманітарних та соціальних наук Оксана Годованська (тема виступу – «Академічний досвід перебування в університеті Сапієнца (м. Рим, Італія)»), студентки освітньої програми «Соціальні комунікації та інформаційна діяльність» Львівської політехніки, учасниці програми академічних обмінів Erasmus+ у Саламанському Папському університеті (Іспанія) Соломія Гевко та Софія Кіщак (тема виступу – «Особливості та додаткові переваги навчання за програмами обміну Еразмус+»).
Ключовою для обговорення стала тема щодо важливості навчальної мобільності Еразмус+ для професійного розвитку викладача, а також підвищення якості навчального процесу в закладах вищої освіти України. Так, професорка Ярина Турчин, спираючись на власний досвід участі у програмах академічної мобільності, виокремила їхнє значення для професійної майстерності викладача (наприклад, засвоєння нових методик викладання, покращення мовних навичок, можливість розширення професійних контактів тощо), деталізувала позитивні ефекти власної академічної мобільності у Вармінсько-Мазурському університеті (Республіка Польща, 2017 рік) для зміцнення кооперації між університетами на рівні адміністрації, викладачів і студентів. Зупинилася на змісті спільно реалізованих міжнародних наукових проєктів, залученні польських колег до підготовки наукових кадрів, програм подвійних дипломів тощо.
Представниця Центру міжнародної освіти Національного університету «Львівська політехніка» Леся Брич закцентувала увагу на сутності програм академічної мобільності Еразмус+, зовнішніх і внутрішніх критеріях відбору учасників та пропозиціях до участі в такій програмі на рівні університету. Особливий інтерес викликала можливість наукових обмінів для провадження досліджень на базі провідних європейських закладів вищої освіти.
Натомість Оксана Годованська розкрила особливості розвитку музейництва в Італії та імплементації кращих європейських рішень до практичного компоненту підготовки фахівців з музейної справи.
Надзвичайно інформаційним став виступ студенток Соломії Гевко та Софії Кіщак про особливості навчання в рамках Еразмус+ у Саламанському Папському університеті. З-поміж кращих практик, які варто застосовувати в освітньому процесі Львівської політехніки, вони запропонували роботу в командах, а також підготовку різноманітних студентських проєктів.
Практичну панель (тренінг на тему «Як стати учасником програми академічних обмінів Erasmus+?») із застосуванням інтерактивних методик викладання європейських студій провадили тренери – учасники проєкту EUSTS Ольга Івасечко та Олег Цебенко, а також Леся Брич та Віктор Демко, що викликало особливий інтерес у студентів різних інститутів – ІТРЕ, ІКНІ, ІКТА, ІЕСК, ІГСН, які продемонстрували зацікавленість до участі в програмах Еразмус+, отримали відповідну інформацію та вміння з написання мотиваційних листів.
Загалом у заході взяли участь 36 студентів та 17 науково-педагогічних працівників.
Подію організовано під керівництвом координаторки проєкту EUSTS, професорки Ярини Турчин. До підготовки заходу також долучилися учасники проєкту EUSTS: доцентка Наталія Вовк (кафедра соціальних комунікацій та інформаційної діяльності) та доцент Олександр Марковець (кафедра СКІД); старша викладачка Ірина Сухорольська (кафедра політології та міжнародних відносин); доцентка Лідія Каша (кафедра електромехатроніки та комп’ютеризованих електромеханічних систем).
З докладнішою інформацією про EUSTS можна ознайомитися на сайті проєкту.
