Цьогоріч Інститут гуманітарних та соціальних наук має неабиякий привід для радості й гордості, та ще й не один, а цілих три! Нині в ІГСН навчаються: переможець стипендійної програми Сполучених Штатів Америки UGRAD, студентка, яка впродовж року стажувалася в Китаї, та майбутній Молодий посол Франції в Україні (на обкладинці). Про професійні успіхи міжнародників – далі.
Вадим Найко, студент третього курсу – навчатиметься у США
Політехнік виграв стипендію для навчання в університеті США впродовж семестру від урядової програми UGRAD. Минулоріч хлопець відвідував зустріч із послом США, що відбувалася в Політехніці, де дізнався про конкурс. Уперше спробувавши своє щастя, Вадим надіслав заявку. Із 500 українських учасників обрали 12. Вихід у півфінал був для хлопця несподіванкою, посприяло цьому хобі Вадима – активне подорожування. За словами студента, на перемогу він не очікував, бо вважав свій рівень англійської недостатнім.
– Під час пари мені зателефонували і я почув англійською «дякуємо, що взяли участь у проекті…». Зрозумів, що «пролетів», тож подякував, сказав, що не маю змоги розмовляти й вимкнувся. Тоді мені зателефонували ще раз і почали розмову вже з привітань. Я був шокований.
Із січня по травень Вадим безоплатно навчатиметься в Iowa Wesleyan University. Стипендійна програма покриває всі витрати, починаючи з коштів на збір документів, закінчуючи кишеньковими грішми на витрати у США. UGRAD фінансує навіть придбання підручників і книжок. Організація добирає університет, під потреби та інтереси кожного студента – Вадим вивчатиме політологію. Упродовж місяця, складаючи плани поселення в гуртожитки, студентів запитують, чи не буде для них дискомфортним проживання з людиною іншої статі, віросповідання, особою, яка має особливості харчування чи шкідливі звички тощо. Студенти, у яких є потреба «підтягти» англійську, проходитимуть спеціальні курси у США, які також оплачує програма.
– Бюрократична тяганина – найгірше. Виграти цю стипендію було простіше, ніж тепер зібрати потрібні документи, – сміється Вадим.
Юнак також є членом проекту «Сенсотека», який функціонує у Львові за підтримки ГО «Інститут українських студій» і спеціалізується на інклюзивній освіті. Улітку хлопець мав можливість узяти участь у короткостроковому проекті про здоровий спосіб життя, який ця ГО провадила в Болгарії. У рамках проекту відбувалися різноманітні тренінги, дискусії на тему молодіжної політики в країнах ЄС, заняття спортом тощо.
Яна Менцинська, студентка другого курсу – стажувалася в Китаї
Після закінчення першого курсу Яна вирішила податися на якусь міжнародну програму – обрала навчально-стажувальний проект у Китаї. Упродовж місяця студентка освоювала основи педагогіки, далі – викладала англійську в дитсадках, отримала відповідний диплом.
– У Китаї дуже модно, коли люди європейської зовнішності викладають англійську, саме для цього вони й зорганізовують ці програми.
Витрати на оформлення документів і переліт лягли на плечі дівчини, компанія ж частково оплачує вартість двох віз, ціна яких становить 1800 $, і забезпечує житлом. Стажування було оплачуване, тому Яна каже, що їхати таки вигідно: можна не лише «відбити» витрати, а й заробити чималу суму.
Студентка розповідає, що кардинальну різницю між китайською та українською культурою сприймала дуже важко, тому вдруге до цієї країни не хоче:
– Незважаючи на процеси глобалізації та активний розвиток інфраструктури, самі китайці, на мою думку, добряче відстають у розвитку: вони плюють посеред вулиці й у метро, садять своїх дітей у туалет просто на хіднику, таке ж практикують і підлітки. Коли поряд є кущі чи навіть туалет, усе одно це відбувається на тротуарі, де ходять люди, і ніхто не вбачає в цьому проблеми. Це шокує всіх, хто туди приїжджає. До речі, ми говоримо про Пекін – столицю, в інших містах ситуація ще гірша. Мислять китайці також завченими правилами, тому, коли виникає непередбачувана ситуація, вони стають розгублені й безпорадні. Медикаменти вони також не приймають: коли я приходила з температурою на роботу і просила порадити ліки, бо я ж не знаю китайської – мені пропонували випити води. Англійською говорить лише 20% населення, навіть в аптеці порозумітися неможливо. Оскільки це столиця, то дороговкази англійською є, але вони майже завжди написані з помилками. Отож, попит на репетиторів і вчителів англійської є великий.
Яна розповідає, що прожити рік у Китаї, не володіючи китайською мовою, було важко, але сама компанія забороняла розмовляти китайською, навіть тим, хто її знає: учні мали поринути суто в англійськомовне середовище. Проте всі ці труднощі навчили дівчину вміння вижити в іншій країні, комунікувати, навіть без знання мови, знаходити підхід до дітей, викладати.
Пробувши рік у Китаї, Яна пропустила навчання в Політехніці, тож тепер навчається на другому курсі, а не на третьому (як мала би), каже, що важко було скласти академрізницю, залагодити бюрократичні питання, тому до завершення навчання не планує більше таких довгих поїздок.
Василь Романик, студент третього курсу – готується стати молодим амбасадором Франції в Україні
Василь став переможцем проекту «Молодий виклик», який провадили в рамках великого проекту EXPOFRANCE 2025. Нині Франція виборює для себе можливість приймати 2025 року всесвітню виставку з аналогічною назвою, тож проект, у якому переміг політехнік, – спосіб популяризації Франції та привернення уваги до цієї країни. Про програму хлопець дізнався від Альянс Франсез Львів – культурно-просвітницької некомерційної громадської організації, що здійснює свою діяльність за підтримки Посольства Франції, членом якої він є.
У конкурсі брали участь 68 країн світу. На сьогодні обрано сто осіб, які в листопаді представлятимуть свої держави в Парижі, на з’їзді переможців. У рамках цього з’їзду, що триватиме декілька тижнів, відбуватимуться офіційні зустрічі з представниками уряду Франції, які відповідають за сферу культури, навчальні тренінги, основна мета яких – навчити представників правильно поширювати інформацію про Францію у своїй країні та пояснити, у чому полягають їхні обов’язки і яку роботу треба провадити. Василь Романик – єдиний від України, із Парижа він повернеться вже у статусі Молодого посла Франції в Україні.
– Моє завдання – показати Україну з найкращого боку, аби ця молодь по поверненню до своїх країн розповідала, що є така держава Україна і її обов’язково варто відвідати. Готуюся дуже потужно: передовсім удосконалюю свою французьку, бо я повинен чітко й у повному обсязі донести інформацію до присутніх. Акцентувати планую на українській культурі, гостинності та демократії, бо нині ввесь світ знає, як ми виборюємо останню. Я буду тим, хто зможе надати інформацію з першоджерел, задати правильний вектор думок.
