На першому у цьому році засіданні Вченої ради університету затвердили Кодекс корпоративної культури Львівської політехніки. Тоді це питання викликало жваве обговорення серед учасників. Відповідно до ухвали, керівників структурних підрозділів університету зобов’язали ознайомити свої колективи з цим документом, а також забезпечити контроль за його дотриманням.
Над створенням Кодексу працювала комісія Вченої ради з питань етики та дисципліни спільно з підрозділами та керівництвом університету. Як зазначають розробники, документ упровадили з метою зміцнення та розвитку корпоративної культури Політехніки, розуміння її місії і цілей; підвищення рівня мотивації всієї академічної спільноти університету, збільшення престижу нашого вишу у вітчизняному й міжнародному освітніх просторах тощо.
Документ містить інформацію про основні цінності та принципи академічної спільноти Львівської політехніки, її професійну етику та культуру, правила взаємодії з діловими партнерами, засобами масової інформації та громадськістю, символи, традиції та ритуали університету, а також – відповідальність за порушення норм Кодексу.
– Кодекс корпоративної культури Національного університету «Львівська політехніка» сформований на основі світового і вітчизняного досвіду етичної нормотворчості, а також із урахуванням тих зауважень, які ми отримали від структурних підрозділів. Документ Кодексу розіслали підрозділам ще у кінці жовтня минулоріч, щоб усі члени академічної спільноти мали можливість ознайомитися із ним. Методологічною основою формування Кодексу корпоративної культури стали три моделі, які визначають підхід до формування змістовно-структурної частини – честі, обов’язку та змішана. Модель честі побудована на основі цінностей, не передбачає обов’язкових санкцій за невиконання прийнятих норм, а орієнтується на сумління людини. Наступна модель накладає на членів академічної спільноти обов’язки і санкції за їх недотримання. Третя модель поєднує в собі аспекти двох попередніх. Етична комісія вважала за потрібне керуватися саме нею, – розповідає професорка кафедри менеджменту персоналу та адміністрування (ІНЕМ), голова комісії з питань етики та дисципліни Галина Захарчин.
Перший розділ документа містить загальні підходи до формування Кодексу. Зокрема, зазначено, що він опирається на візію (стати найкращим університетом в Україні за показниками міжнародних та національних рейтингів) та місію (формувати майбутніх лідерів, які працюють мудро, творчо, ефективно) університету. У другому розділі йдеться про основні цінності та принципи академічної спільноти Політехніки. Професіоналізм, патріотизм, доброчесність, академічна свобода, прагнення до змін, духовність, традиції – основа корпоративної культури нашого університету. Кажучи про принципи Львівської політехніки, розробники Кодексу відзначають: єдність професійних цілей і завдань усієї академічної спільноти; системну взаємодію всіх структурних підрозділів та членів академічної спільноти; чіткий розподіл повноважень, солідарну й персональну відповідальність; ініціативність і творчість; інформаційну відкритість; взаємодопомогу та корпоративний дух; ефективну зовнішню і внутрішню комунікації, спільнодію для зміцнення й розвитку іміджу Університету; усвідомлення своєї особистої ролі в життєдіяльності Політехніки.
Третій розділ – найбільший, оскільки містить загальні норми культури поведінки в університеті, а також приписи академічної доброчесності науково-педагогічних працівників і студентів. Два останні підпункти спираються на положення про академічну доброчесність, яке університет затвердив у 2017 році.
– Враховуючи те, що Львівська політехніка є відкритою структурою, вступає у певні контакти зі засобами масової інформації, громадськістю, різними установами та іншими членами міжнародної академічної спільноти, була потреба відобразити у четвертому розділі обов’язки всіх стейкхолдерів та правила взаємовідносин із ними. Основою цього розділу є норма, яка ілюструє відкритість, прозорість діяльності університету, а також обов’язковість виконання взятих на себе зобов’язань. Крім того, у цьому розділі є норми, що стосуються інформаційної культури та етики, які відображаються у заборонах поширювати інформацію, яка може завдати шкоду Львівській політехніці, чи особисту інформацію кожного члена академічної спільноти, – зазначила пані Захарчин.
П’ятий розділ присвячено символам, традиціям, святковим та іміджевим заходам, ритуалам нашого університету, які допомагають ідентифікувати його з-поміж інших, а також формують почуття гордості за приналежність до академічної спільноти Політехніки. Так, окрім власних герба, гасла (Litteris et Artibus) та гімну («Гаудеамус») наш виш має корпоративні кольори – темно-синій, блакитний, салатовий, корпоративний шрифт – Геліос (Helios), а також патерн, що формується зі спеціально створеної композиції з трикутників різної форми. До речі, електронні версії лекцій, презентаційних матеріалів, які підлягають офіційному оприлюдненню, повинні містити колонтитули зі символікою університету. Політехніка має чимало традицій та іміджевих заходів: День першокурсника, Урочиста посвята у студенти, Наукові фестини, Форум випускників, ЕКОвікенд, Шевченківські вечори та конкурс на найкраще читання поезії Тараса Шевченка, фестивалі «Весна Політехніки» й «Осінь Політехніки», спортивні вечори, зустрічі колективу університету з поважними гостями, заходи вшанування українських воїнів тощо, і цей список поповнюватиметься.
Зауваження, попередження у письмовій або усній формі, рекомендація публічно перепросити, розгляд питання на зборах трудового колективу, засіданнях Вченої Ради, Колегії студентів, за потреби клопотання перед адміністрацією Університету про застосування засобів дисциплінарного впливу – заходи, застосовування яких передбачено за порушення норм Кодексу корпоративної культури.
Останній розділ містить прикінцеві положення і наголошує: «Співробітники, науково-педагогічні працівники та особи, які навчаються, зобов’язані знати і дотримуватися Кодексу корпоративної культури. Незнання або нерозуміння чинних в Університеті норм і правил не звільняє від відповідальності у випадку їх порушень».