П’ятеро викладачів Львівської політехніки нещодавно практикували в університеті міста Карабюк, за програмою Mevlana (обмін між студентами та викладачами турецьких вишів та інших країн). Рада турецької вищої освіти покриває витрати академічних працівників, а студентам виділяє стипендії.
У місті Карабюк 2007 року відкрили сучасний університет, де навчаються 53 тисячі студентів.
Завідувач кафедри автомобілебудування Інституту інженерної механіки та транспорту Орест Горбай, доцент кафедри будівельного виробництва Інституту будівництва та інженерії довкілля Тарас Марків, доцентка кафедри електронних засобів інформаційно-комп’ютерних технологій Інститут телекомунікацій, радіоелектроніки та електронної техніки Євгенія Яковенко, доцентка кафедри прикладного матеріалознавства та обробки матеріалів Інституту інженерної механіки та транспорту Тетяна Тепла та доцентка кафедри хімічної інженерії Інституту хімії та хімічних технологій Діана Кіндзера упродовж двох тижнів читали лекції зі своїх спеціальностей англійською мовою. Послухати про особливості автомобілебудування та хімічної інженерії щодня приходили десятки студентів Карабюкского університету Туреччини.
Як підкреслили викладачі, їх особливо вразила матеріально-технічна база університету.
– Сама структура університету близька до нашої. Щоправда, там менша кількість факультетів, порівняно з нашими інститутами. Університет доволі добре фінансують. Потужна науково-технічна база, працюють урядові програми на підсилення їх розвитку. Викладачі складають перелік необхідного обладнання, а це сприяє тому, що в лабораторіях є все необхідне для розвитку науки, – зазначила Діана Кіндзера.
Нині там триває будівництво величезної науково-дослідної лабораторії на кілька поверхів. У цій лабораторії працюватимуть лише науковці.
– Університет міста Карабюк тісно співпрацює з виробниками обладнання. Тож у навчанні орієнтовані на промисловість. Намагаються забезпечити студентів базою практик на виробництвах. Поняття «практики» на кафедрі у них просто не існує. Їхнім потужним спонсором є металургійний комбінат. І, відповідно, багато випускників йдуть працювати саме туди, – додає Євгенія Яковенко.
Турецька сторона, як зазначили викладачі, зацікавлена у співпраці та навіть запропонувала на базі їхнього університету втілювати певні напрацювання. Наразі ж потрібно продумати механізм співпраці та можливості підтримки для наших викладачів.