У 2008 році Львівська політехніка почала співпрацю з Вищою школою Нойбранденбурга (Університет прикладних наук).
Згідно з угодою студенти Інституту геодезії навчаються за декількома програмами. Отримують подвійні дипломи на ІІ магістерському рівні та пишуть магістерські роботи в наукових та виробничих організаціях Німеччини. Мають можливість проходити науково-навчальні практики, програми семестрових навчань для студентів-бакалаврів та магістрів. Аспіранти та докторанти стажуються у Вищій школі Нойбранденбурга та наукових установах Німеччини. До речі, студенти у цьому ж навчальному закладі як і в інших беруть участь у міжнародних наукових конференціях та світовому конгресі INTERGEO.
Заступник директора з наукової та міжнародної діяльності, доктор технічних наук, професор Ігор Севірович Тревого докладніше розповів про таку можливість для студентів.
– Яка особливість цієї співпраці, чим вона корисна для самих студентів?
– Передовсім університет цікавий для нас геодезичною підготовкою. В Німеччині уряд закуповує новинки техніки для студентів і університет отримує їх першочергово. Наші майбутні спеціалісти практикуються у роботі з обладнанням, що однозначно знадобиться їм у найближчому майбутньому. В Україні ми найпотужніша школа геодезії, виграємо ґранти, залучаємо спонсорів, ведемо міжнародну співпрацю. Та, на жаль, технічним забезпеченням дещо поступаємося Вищій школі Нойбранденбурга.
– Що необхідно студенту, аби навчатися за програмою подвійних дипломів?
– Бажання та висока успішність в університеті. У Вищій школі Нойбранденбурга студенти навчаються англійською, а німецька їм буде потрібна у спілкуванні. Ми розповідаємо студентам про таку можливість уже на другому курсі. Вони наполегливо навчаються на заняттях, удосконалюють німецьку та англійську мови. Сам процес підготовки тривалий та відповідальний.
– Чи відбувається навчання за подвійними дипломами зараз у час пандемії?
– Минулого навчального року захист дипломів мав відбутися влітку, та через пандемію довелося відкласти, сподіваємося зараз, у грудні, вдасться. У вересні нова група студентів Інституту геодезії полетіла до Німеччини і зараз навчається у Нойбранденбурзі. А ми тим часом уже готуємо наступних студентів, що, як Бог дасть, поїдуть у 2021-му навчатися за програмою подвійних дипломів.
Андрій Романовський, студент шостого курсу кафедри фотограмметрії та геоінформатики, поділився своїм баченням навчального процесу в Нойбранденбурзі.
– Андрію, яким чином зараз відбувається навчання в умовах пандемії? Лекції у вас там тривають в онлайн, а різного роду практичні заняття офлайн?
– Оскільки Німеччина федеративна країна, то органи самоврядування, на рівні земель, самостійно визначають міру карантинних обмежень, звісно керуючись рекомендаціями центральної влади. Таким чином у Вищій школі Нойбранденбурга студентам перших семестрів бакалаврату та магістратури дозволено навчатися в приміщеннях університету, всім іншим, на жаль, потрібно навчатися дистанційно. Деякі практичні роботи дозволено виконувати в університеті для всіх студентів. Проте, як відбувається навчання в умовах пандемії в інших містах Німеччини, залежить від місцевих органів влади і рівня захворюваності.
– Що, на думку студента двох країн, варто запозичити нашій системі освіти в Німеччини. А що Німеччині в нас?
– Перше й основне – це якість та практична значущість навчальних програм. Для цього водночас необхідно забезпечити умови для постійного розвитку та вдосконалення викладачів, позбавити їх непотрібної бюрократичної роботи, не пов’язаної з процесом навчання. Також важливим є зміна форми прийому робіт та перевірки знань студентів. Забезпечити можливість студентам концентруватися на отриманні результату, а не на описі певного процесу в так званих звітах. Німеччина могла б запозичити у нас досвід провадження культурних заходів та студентського самоврядування.
Ярослав Лопатін, аспірант кафедри вищої геодезії та астрономії, розповів про свій досвід навчання в Німеччині.
– Як це бути двічі магістром, які перспективи дає навчання такого формату?
– Під час навчання в Німеччині я зацікавився темою автоматизації гіроскопічних вимірювань, з цієї теми захистив диплом. Професор, який був моїм дипломним керівником, запропонував більш серйозно заглибитися в цю тему і спробувати написати PhD-дисертацію з мого напрямку. Після цього я вступив до аспірантури Львівської політехніки. Але для моїх досліджень потрібна була відповідна приладова база, якої в Україні, на жаль, немає, тому він запропонував мені приїхати до Німеччини ще раз, уже як практикант.
– Чи плануєте після цього працювати в Україні? Чи надалі продовжуватимете свою діяльність у Німеччині?
– Ще не знаю. Передовсім треба захистити дисертацію, а потім уже буду дивитись, які є варіанти й пропозиції. Розглядаю варіант залишитися працювати у Львівській політехніці.
