Яким був рік попередній: підсумки січневого засідання Вченої ради Львівської політехніки

Ірина Мартин, тижневик «Аудиторія»
На Вченій раді

Січневе засідання Вчена рада розпочала з розгляду двох основних питань – про роботу спеціалізованих вчених рад Львівської політехніки та про виконання ухвал Вченої ради університету впродовж попереднього року.

Відзначення

На початку ректор Юрій Бобало вручив працівникам університету документи про наукові ступені докторів і кандидатів наук, а також нагороди: диплом і почесну грамоту отримав професор ІСР Володимир Погребенник, а завідувач кафедри аналітичної хімії Йосип Ятчишин – звання почесного професора.

Аспірантів поменшало

У Львівській політехніці захищають дисертації у семи галузях. Сюди входять як звичні для технічного вишу архітектура, економіка та хімія, так і порівняно нові юридичні та педагогічні науки. А торік додалося мистецтвознавство. Упродовж 2017 року працювали 23 спеціалізовані вчені ради за 55-ма спеціальностями, із них 18 – на здобуття наукового ступеня доктора наук за 47-ма спеціальностями. Було утворено дев’ять спеціалізованих вчених рад (фактично продовжено їхню роботу). На початку лютого вперше захищатимуть свої наукові дослідження дизайнери.

Загалом у спеціалізованих учених радах працюють 438 наукових та науково-педагогічних працівників, із них 301 (69%) – працівники Львівської політехніки. Доречна пропозиція – створити спеціалізовані вчені ради за новими спеціальностями, куди закономірно ввійдуть фахівці з високим рейтингом цитування у міжнародних виданнях.

Упродовж останніх п’яти років у динаміці захисту як кандидатських, так і докторських робіт спостерігаємо спад приблизно на третину. Проректор із науки Наталя Чухрай прогнозує, що найближчим часом тенденція не змінюватиметься, адже до аспірантури вступають щораз менше випускників. Попереднього року захищено 17 докторських (із них – 9 із Львівської політехніки) та 97 кандидатських робіт (із них – 69 працівників, аспірантів, здобувачів нашого університету). Серед науковців Політехніки дослідження більшості докторів має технічне спрямування, на другому місці (зі значним відривом) – архітектурне, далі – педагогічне, юридичне, хімічне. У Політехніці захищаються приблизно 50% науковців з інших установ.

– Результати роботи спеціалізованих учених рад – не лише якісна підготовка науковців високої кваліфікації, науковий імідж, а й основа розвитку наукових досліджень, публікування статей у рейтингових журналах тощо, – наголошує Наталя Чухрай.

Більшість завдань виконали

Про те, як 2017 року у Львівській політехніці виконували ухвали Вченої ради, розповів професор Валерій Дудикевич, голова організаційної комісії, яка перевірила виконання цих ухвал. Зокрема йшлося про роботу Навчально-практичного центру медійних технологій, про результати виконання науково-дослідних робіт у 2016 році, про виконання програми інформатизації діяльності Львівської політехніки і міжнародну освітянську співпрацю університету у рамках програми «Еразмус+».

Центр медійних технологій, як виявилося, забезпечений дорогим устаткуванням, однак недоукомплектований комп’ютерами та оргтехнікою для облаштування студії. Кваліфіковані фахівці вже підготували близько 40 відеорепортажів про життя Політехніки. Навчально-наукові інститути активно замовляють у них зйомки, утворюючи чергу за цією послугою. До роботи центру активно долучаються студенти кафедри журналістики та ЗМІ.

У питанні, що стосується виконання науково-дослідних робіт, комісія заохочує взаємодіяти науку і бізнес: створювати умови для того, щоб наукові, науково-педагогічні працівники, докторанти, аспіранти вивчали основи інноваційного підприємництва, проводити студентські конкурси з інноваційних проектів та стартапів. Як зазначив Валерій Дудикевич, треба оптимізовувати науково-дослідні підрозділи, враховуючи результативність їхньої роботи, поширювати в суспільстві інформацію про наукові досягнення політехніків. Серед торішніх здобутків – зустріч науковців ІХХТ з підприємцями, тренінги з основ інформаційного підприємництва, інші цікаві та потрібні заходи.

Ухвала про виконання програми інформатизації діяльності Львівської політехніки стосувалася завершення розширення покриття мережею WI-Fi навчальних корпусів університету, впорядкування відповідних інтернет-сервісів у гуртожитках, використання сервісів віртуального навчального середовища, створення кабінетів для відеолекцій, апробування електронних звітів, журналів, виконання лабораторних і контрольних робіт. Однак комісія виявила незавершену комп’ютерну лабораторію у першому навчальному корпусі для проведення відеолекцій, а 2-й, 5-й і 19-й навчальні корпуси через відсутність обладнання не покриті WI-Fi.

Ухвалою про міжнародне освітянське співробітництво передбачено у Центрі міжнародної освіти вдосконалювати інформаційну та консультативну підтримку науково-педагогічних працівників із питань міжнародної співпраці, поліпшувати підготовку проектів у рамках Еразмус+.

На думку комісії, більшість запланованих заходів на 2017 рік у Львівській політехніці вдалося виконати. А незавершені завдання доведеться зреалізувати найближчим часом.

На Вченій раді На Вченій раді На Вченій раді На Вченій раді На Вченій раді На Вченій раді На Вченій раді На Вченій раді На Вченій раді На Вченій раді На Вченій раді На Вченій раді На Вченій раді На Вченій раді