У Стратегічному плані розвитку Львівської політехніки зазначено, що в університеті мають запровадити нову автоматизовану бібліотечну систему. Чому це важливо для освітнього закладу та яких успіхів вже досягли у цій справі, розповіли проректор з науково-педагогічної роботи та інформатизації Павло Жежнич та директор Науково-технічної бібліотеки Андрій Андрухів.
― Розкажіть детальніше про нову автоматизовану бібліотечну інформаційну систему.
А.А. Бібліотечна інформаційна система (АБІС) ― система, яка призначена для автоматизації всіх бібліотечних процесів: обліку надходження книг у бібліотеку, їх розміщення у сховищі, видачі читачам. Серед функцій АБІС є, зокрема, можливість ведення обліку літератури, генерування різних форм звітності, формування замовлень літератури та багато іншого. Це дуже важливо, адже кожна книга, окрім всього, є ще й матеріальною цінністю.
― Яка система використовувалася досі? Чому виникла потреба її замінити?
А.А. Упродовж багатьох років для підтримки бібліотечних процесів бібліотека використовувала АБІС українського виробництва, яка була розроблена ще у 2000-их роках. Бібліотека купила цю систему 2007 року. Вона досі функціонує, але морально й технічно застаріла. Її функціональні можливості не мають змоги розв’язувати сучасні важливі задачі.
Критичною є проблема роботи з іноземною літературою, метадані якої містять діакритичні знаки, а також її інтеграції у інформаційне середовище університету.
П.Ж. Настав час змінити систему. Процес упровадження розтягнувся у часі, оскільки необхідно підтримувати функціонування старої системи. Спочатку у бібліотеці відбувалися підготовчі дії щодо налагодження та вдосконалення програмного забезпечення нової системи, а потім ― процес міграції даних. Нова система, окрім облікової, вміщує функцію контролю за видачею бібліотечних фондів читачам, керування описанням фондів, документування бібліотечних процесів. Окрім того, упровадження цієї системи дозволяє інтегрувати її в інші системи університету.
А.А. Беручи за основу сучасні потреби, щоб бібліотека могла розвиватися та інтегруватися в університетський та світовий простір, потрібно, щоб АБІС була дуже гнучкою, щоб її функціонал задовольняв наші потреби та його можна було змінити залежно від змін середовища, де система працює. Українська система, якою ми користувалися до цього часу, не має таких можливостей.
Тому працівники нашої бібліотеки здійснили ґрунтовний аналіз автоматизованих бібліотечних систем, які використовують в інших бібліотеках України та світу. Здебільшого їхні функціональні можливості є подібними, натомість є один суттєвий для нас недолік ― це все платні рішення (ціна може коливатись у межах 100 тисяч доларів). Звичайно, це надто велика сума для нашого ЗВО.
― Чиєю розробкою є система?
П.Ж. Це вільновживане програмне забезпечення. Але воно не було готовим для забезпечення всіх функцій, які потрібні Політехніці. Тому ми дійшли комбінованого рішення. База загальнодоступна, а подальшою розробкою займалися працівники політехніки.
А.А. Після вивчення всіх позитивних та негативних аспектів бібліотечних систем, а також досвіду і порад наших закордонних партнерів, свій вибір зупинили на системі Koha. Вона є безкоштовною, з відкритим кодом. Далі виникла проблема з її впровадженням та адаптацією. Вартість упровадження цієї системи для Львівської політехніки складала б від 350 тисяч гривень. Ми вирішили власними силами вносити зміни, адаптовувати її, переносити дані зі старої системи у нову. Це рішення було ризикованим, адже, окрім задач ІТ, потрібно розв’язувати задачі адаптації бізнес-процесів бібліотеки та системи.
― У чому саме полягала адаптивність системи?
А.А. Основною особливістю системи Koha є те, що вона призначена для використання у публічних бібліотеках, де трохи інші процеси. Бібліотечні процеси в університетській бібліотеці відрізняються. Вони передусім повинні задовольняти інформаційні потреби спільноти Львівської політехніки та розв’язувати завдання, які ставить керівництво університету.
― Коли запрацює нова система?
А.А. Зараз завершена робота, що пов’язана з перенесенням інформації у нову систему. Тепер електронний каталог, який є компонентом бібліотечної інформаційної системи, доступний користувачам (https://opac.lpnu.ua/). Ми закінчуємо працювати над деталями та тестуємо його роботу.
Карантин, звичайно, вніс свої корективи і у нашу роботу. Працівники повинні наживо протестувати роботу системи, обговорити проблеми, які виникають та знайти їхнє вирішення. Наступним етапом роботи буде інтеграція цієї системи з сервісами університету.
П.Ж. За спеціалізацією студентів і науковими публікаціями викладачів можна визначити коло їхніх уподобань. Результатом інтеграції мало би бути створення системи рекомендацій бібліотечної літератури для студентів і викладачів. Це один з напрямів потенційної роботи.
― Чи тривалий цей етап?
А.А. Це наші плани на майбутнє. Можливо, на наступний рік. Послуги та сервіси, які ми надаємо, плануємо інтегрувати з персональним кабінетом викладача та студента, з Віртуальним навчальним середовищем тощо.
