Львівська політехніка відтепер готує здобувачів вищої освіти ступенів доктора філософії та доктора наук. Про зміни у підготовці науково-педагогічних і наукових кадрів, завдання і проблеми говоримо із очільником відділу докторантури та аспірантури Оленою Мукан.
Олена Василівна очолює відділ неповний рік. Часу на «входження» у справи в нового керівника практично не було: Постанова Кабміну «Порядок підготовки здобувачів вищої освіти ступеня доктора філософії та доктора наук у вищих навчальних закладах (наукових установах)» вимагала конкретної і негайної роботи.
– Вступну кампанію ми провели вже за новими правилами, врегульованими «Порядком…» , – говорить Олена Василівна – Тож нині маємо дві категорії докторантів і аспірантів: ті, хто вступив до 23 березня 2016 року (на них розповсюджуються правила, визначені Постановою від 1999 року «Про затвердження Положення про підготовку науково-педагогічних і наукових кадрів» і вони продовжують навчання за «старими» науковими спеціальностями) і вступники 2016 року, які навчаються за новими спеціальностями. Якщо раніше ліцензію на підготовку аспірантів законодавчо не вимагали, то тепер освітня діяльність на третьому (освітньо-науковому) рівні підлягає ліцензуванню. Щоб підготуватися до вступної кампанії й вчасно отримати державне замовлення за конкретними спеціальностями, ми змушені були працювати майже цілодобово. Складність полягала в тому, що за дуже короткий час необхідно було проаналізувати кардинально оновлену нормативно-законодавчу базу та у відповідності до нових вимог презентабельно подати Міністерству відомості про дотримання Львівською політехнікою вимог Ліцензійних умов провадження освітньої діяльності на третьому (освітньо-науковому) рівні. Власне, завдяки значним зусиллям наших працівників маємо нині 54 ліцензовані спеціальності і є лідерами серед університетів України. Цей перелік можемо, за потреби, збільшувати. Правда, цього року мали значно менший обсяг державного замовлення, ніж у попередні роки: за державним замовленням у нас навчається 49 аспірантів, і 25 осіб – на комерційній формі навчання.
– То ж які саме зміни у вступній кампанії та у навчанні?
– Тепер замість трьох іспитів вступники складатимуть два (зі спеціальності та іноземної мови). Ще одна відмінність – вступна кампанія проходить у липні – серпні. Є зміни також і у формуванні державного замовлення аспірантів. Якщо раніше ми отримували державні місця як для очного, так і заочного навчання, то тепер тільки для очної (денної і вечірньої) форми навчання. Цього року маємо аспірантів очної форми навчання тільки за рахунок державного замовлення, комерційників – лише заочників. Оновлено й освітню складову: всі аспіранти мають розроблені (разом із науковим керівником) і затверджені (упродовж двох місяців після зарахування на навчання) індивідуальні навчальні плани та індивідуальні плани наукової роботи (результатом якої має бути захист дисертації). Серед дисциплін для вивчення є обов’язкові, вибіркові та вільного вибору (аспірант може з допомогою наукового керівника вибрати будь-яку дисципліну, яку читають у Львівській політехніці на будь-якому з рівнів підготовки, котра допоможе у написанні кандидатської дисертації).
– Чи відбулися зміни в термінах навчання?
– Так. Раніше очна форма передбачала три роки навчання, заочна – чотири, а з 2016 року очне і заочне навчання – чотирирічне. От тільки освітня складова триває з окремих спеціальностей півтора року, з деяких – два. До прикладу, технічні спеціальності мають стислий термін вивчення теорії, бо часом проведення дослідів вимагає присутності аспіранта в лабораторії впродовж 8 годин і він не може переривати дослід через пари. Деякі спеціальності передбачають поєднання часу на навчання і наукову роботу.
– А як із відвідуванням пар?
– Передбачено, що аспірант будь-якої форми навчання зобов’язаний відвідувати аудиторні заняття і проходити всі форми поточного та підсумкового контролю. Варто зазначити, що тепер відчутно побільшало дисциплін. Для зручності аспірантів графік пар розміщено на нашому сайті. Тепер вони, як і студенти, мають залікові книжки, а наприкінці семестру складатимуть іспити та заліки, що передбачені індивідуальним навчальним планом.
– Які позитивні і негативні сторони нинішніх новацій?
– Добре, що університет має право самоврядності та може вирішувати багато завдань самостійно. Проте, є ще багато питань, які потребують доопрацювання нормативної бази. Зокрема, тепер над докторською дисертацією можна працювати, вступивши до докторантури або ж самостійно. Необхідна додаткова конкретизація процедури самостійної підготовки докторської дисертації (хто затверджує тему, чи має бути в такої особи науковий консультант, чи є потреба такому науковцю прикріплюватися до певної установи). Зустрілися також з проблемою й під час організування сесії для аспірантів заочної форми навчання. Вони зобов’язані відвідувати пари, але чи маємо право робити їм виклик на сесію і чи можуть аспіранти взяти оплачувану відпустку? Законодавство не дає на це питання однозначної відповіді. Наразі все залежить від доброї волі керівника підприємства чи власника фірми: відпустить чи не відпустить на сесію, оплатить цей час чи ні. Дуже сподіваємося, що наші пропозиції щодо удосконалення «Порядку…», які надсилаємо до Міністерства, будуть враховані та передані до Кабінету Міністрів.
– Як сприйняли новизну аспіранти і докторанти?
– Будь-які зміни насторожують та формують багато запитань, тому ми (проректор з наукової роботи Наталія Чухрай, начальник НДЧ Лілія Жук і я) на початку навчального року організували зустріч з докторантами і аспірантами цьогорічного вступу. Розповіли їм про зміни в нормативно-законодавчому полі, вимоги до майбутніх докторів філософії та докторів наук, націлили їх на конкретний результат. У своїй роботі намагаємося налагодити з докторантами та аспірантами плідну співпрацю.