До свого рідного університету журналіст і телеведучий Олег Галів завітав 7 жовтня 2022 року для того, щоб розповісти студентам-журналістам першого курсу про обрану ними професію, про її плюси і мінуси, розвіяти поширені міфи щодо роботи та працевлаштування, розповісти про свій шлях на телебачення. Олег Галів – журналіст, ведучий «Народного Толк-шоу» на телеканалі НТА, випускник Львівської політехніки.
«Більша частина з вас, можливо, і не буде працювати за обраною спеціальністю, але це навчання дасть вам знання, можливості та знайомства, які потрібні будуть у майбутньому», – стверджує Галів.
Журналіст розповів про те, що час студентства – це час, коли ти повинен викладатися на повну: знайомитися з іншими студентами, мати гарні стосунки з викладачами та навчатися у них, розвиватися, працювати над собою та своїми бажаннями.
«Я не люблю всіх цих історій про швидкий успіх, адже його не буває. Це так просто не працює. Не можна просто виконати 5 пунктів із книги про успіх та стати відомим і хорошим журналістом. Для цього треба довго та старанно працювати», – переконує Олег Галів.
Першокурсники також ставили свої питання журналісту, ось декілька з них.
– Розкажіть, будь ласка, що для Вас було найважчим, коли Ви прийшли на перше своє стажування у редакцію мас-медіа?
– Поєднувати стажування з навчанням в університеті. Іноді я не приходив на пари, а йшов на стажування, іноді навпаки, а бувало й так, що бігав з місця на місце. Це було досить важко, але таким був мій ритм життя, мені подобалась ця втома від улюбленої роботи. Часто мене критикували, але я не одразу зрозумів, що це нормально, тому сприймав це як образу. Тому вам варто зрозуміти, що критика в роботі журналіста важлива. Це нормально, бо тоді ви вчитеся.
– Чи важко морально записувати сюжети з трагічних місць подій?
– Знаєте, коли ви прибуваєте на місце подій, де розбився, наприклад, літак (як було у моєму випадку), тоді часто всі людські якості частково вимикаються. Є лише робота, професійне сприйняття, кадр, сюжет. На превеликий жаль, але це часто все, що сприймається. Треба бути готовим до того, що робота буває у дуже і дуже складних обставинах. Насамперед, психологічних. Журналістика – це про важливе і складне
– Журналістика жорстока професія? Чи часто доводилось конкурувати з колегами?
– Я знаю людей, які готові йти всім наперекір, вперто, нікому не даючи дорогу, які не діляться матеріалом, яким начхати на всіх і вони суто йдуть до своєї мети. З точки зору набуття кар’єри – це добре, але з точки зору людяності – це погано. Я не такий, насправді, я можу, до прикладу, поділитися матеріалом, бо розумію, що колись моя колега поділиться ним зі мною. Всім потрібен хороший сюжет.
– Чи цінується на телебаченні стандартна зовнішність: довге волосся, великі очі?
– Це міф. Я ж без довгого волосся, – жартує Олег, – на телебачення приймають людей з будь – яким кольором шкіри, очей, довжиною та кольором волосся. На ТБ також є люди, які неправильно вимовляють літеру «р» чи «л».
– Це правда, що у журналіста робота є сенсом всього життя?
– Ні, адже ми теж люди і ми маємо право на особисте життя. Сенсом мого життя є мої рідні та близькі, робота точно не на першому місці, до неї повинен бути простіший підхід, проте ви маєте любити те, що ви робите. Ви повинні цю професію відчувати.
– Якби не телебачення, який напрямок журналістики Ви обрали б?
– Я з тих людей, що постійно задумуються про те, чи не змінити б професію – кажу відверто. Та мене найбільше цікавить політичний консалт : консультація в напрямку політики, політичні проєкти. Мені подобалось те, що зазвичай не подобалось іншим – політика. Більшість обирають щось не таке нудне.
– Чи правда, що журналісти мають недостатньо часу на особисте життя та рідних?
– У журналістиці найбільше цінуються ті, у кого немає сім’ї. Таким людям дуже легко, бо я абсолютно ні від кого не залежу і розписую свій графік сам, без інших факторів, які можуть на мене впливати. Так легше знайти підхід до планування роботи, але якщо є вибір між роботою та сім’єю, то обирайте сім’ю – це важливіше.
