З наступного року студенти вивчатимуть нові спеціальності. Перед інститутами і кафедрами стоять важливі завдання: якомога повніше зберегти «старі» спеціальності, які пройшли гідне випробування часом, і що важливо – потрібні країні, а також перейти на новий, якісний процес викладання, досягти максимальної зміни свідомості студента, для якого навчання має стати пріоритетним, і викладача, котрий має змінитися сам. Як з цим намагаються впоратися в Інституті комп’ютерних технологій, автоматики та метрології, як дбають про те, щоб студенти мали нові підходи в освоєнні знань, розмовляємо з його очільником професором Миколою Микийчуком.
– Час невблаганно ставить перед нами нові завдання, які маємо виконувати вчасно, – говорить Микола Миколайович. – Інститут орієнтується на підготовку висококваліфікованих інженерних кадрів у галузі комп’ютерної інженерії, захисту інформації, інформаційно-вимірювальних систем, то очевидно, що дуже важливо мати для цього сучасне матеріально-технічне забезпечення. Наші викладачі спільно зі студентами на основі своїх розробок обладнують навчально-наукові лабораторії новим технічним забезпеченням, використовуючи елементну базу українських виробників. У нас вже є кілька лабораторій, які впереваж реалізовані руками студентів. Під час виконання лабораторних робіт вони максимально використовують комп’ютерну техніку, симуляцію процесів тощо. Це допомагає краще засвоювати необхідну інформацію. Лекційні заняття проводимо як презентації, використовуючи сучасне аудіо-відео-обладнання. Намагаємося мотивувати викладачів читати лекції в інтерактивному режимі, максимально залучаючи до спілкування студентів.
– Але підготовка висококваліфікованого інженера залежить не тільки від ВНЗ…
– Мушу з приємністю відзначити, що нині близько 90 відсотків студентів проходять практику у провідних організаціях, на заводах нашого регіону. Практичну складову намагаємося вирішувати й шляхом створення творчих колективів, де спільно з досвідченими інженерами молодь працює над науковими проектами.
– Як студенти ставляться до такої творчої праці?
– Дуже позитивно, адже залучаємо їх до серйозних розробок колективу в галузі підвищення обороноздатності країни, в розробленні систем, програм із забезпечення безпеки інформації, зокрема у нашому війську, підвищення енергоефективності народного господарства, розвитку інформаційних технологій, сучасних альтернативних джерел енергії, систем постачання гарячої води, створених на основі вітчизняних геліоколекторів. Закінчуємо розробку рекуператора, який в опалювальний сезон забезпечуватиме притік свіжого повітря з вулиці, мінімізуючи при цьому тепловтрати. Він буде втричі дешевший від імпортного. Якщо закордонні рекуператори призначені для індивідуального приміщення, то наші, до прикладу, на один поверх. Сподіваюся, що нашою розробкою скористається і Львівська політехніка.
Основні кафедри, зокрема ЕОМ, активно розвивають теорію кіберфізичних систем, маємо цікаві доробки з удосконалення структур існуючих комп’ютерів, з напрямів досліджень у квантових комп’ютерах, нанотехнологіях. Зараз створюємо лабораторію тепловізійного контролю, яка дозволить моніторити, хто, скільки і як споживає тепло. В цих розробках є чимало студентської праці, що дає їм можливість повірити в свої сили. Разом з іншими кафедрами університету хочемо створити реальний комплексний проект «Розумний автономний дім», який можна було б спочатку реалізувати на базі Політехніки. Звичайно, для того треба створити мережу підприємств-сателітів, які б співпрацювали з Політехнікою на вигідних умовах. Тобто намагаємося йти трішки попереду новітніх досліджень, активно залучаючи до них наших студентів.
– Чи активні студенти в науці і в навчанні?
– Питання це доволі не просте, бо іноді студенти потрапляють до нас не за покликанням серця. Стараємося з перших днів навчання роз’яснити специфіку фаху, який вони обрали. Велику роль в активності студентів відіграють СНТК, різного рівня олімпіади, в яких наш інститут постійно посідає призові місця. Засвоєння знань багато залежить від фахових знань викладача, від вміння зацікавити предметом студента.
– Тобто, нині мають змінюватися не лише студенти, а й викладачі?
– Викладачі найперше, адже від них залежить якість навчального процесу. Оскільки ринок праці в нас не дуже розвинений, маємо забезпечувати нашим випускникам високий базовий інженерний рівень і менеджерські, інтерактивні властивості, щоб вони могли реалізувати себе не лише в основній спеціальності. Сприяє цьому й добра практика обміну студентами з Технічним університетом Ільменау, де наші найкращі студенти четвертого курсу навчаються впродовж дев’яти місяців, а потім отримують подвійні дипломи. Нещодавно Львівська політехніка і Технічний університет Ільменау домовилися про нові форми співпраці, зокрема про створення спільних наукових груп двох університетів для вирішення конкретної проблеми європейського рівня, спільне наукове керівництво дисертаційними роботами та стажування наших викладачів у Німеччині, а їхніх – у нас. Тож робимо все, щоб підготувати високоякісного фахівця.