Вітчизняна наука сьогодні зіткнулася із необхідністю адаптуватися до нових реалій: наукометричні бази даних, індексація, відкритий доступ, імпакт-фактор, індекс Хірша, «хижацькі» видання. І це далеко неповний перелік понять, які стали невід’ємними елементами наукової комунікації. Незважаючи на значну кількість різноманітних ресурсів, що висвітлюють актуальні проблеми розвитку науки, дослідникам нових реалій важко не заблукати в лабіринтах інформаційних масивів.
Наукова комунікація з точки зору редакційної колегії передбачає забезпечення якісного реалізування моделі наукового видання – закритого чи відкритого доступу. Ініціатива відкритого доступу набуває дедалі більшого поширення. Вона має надавати безкоштовний, швидкий, постійний повнотекстовий доступ до наукових публікацій у режимі реального часу.
Наукова комунікація з точки зору науковця передбачає необхідність репрезентувати результати досліджень міжнародній науковій спільноті в авторитетних наукових виданнях. Індикатором статусності наукового видання є, зокрема, його індексація у міжнародних наукометричних базах даних (НМБД). Відповідно до змін, унесених до «Порядку присвоєння вчених звань науковим і науково-педагогічним працівникам» від 6.02.2017 р., пріоритетними виділено бази даних Scopus та Web of Science. Використовуючи пошуковий інструментарій указаних НМБД, науковець має змогу підібрати якісний журнал для публікації своєї статті та оминути несумлінні «хижацькі» практики. Слід зазначити, що левову частку якісних, високоцитованих наукових статей публікує четвірка видавництв: Elsevier, Wiley, Springer Nature Taylor & Francis.
Обираючи науковий журнал для публікації, науковцю варто звернути особливу увагу на бізнес-модель видання. Бізнес-модель журналу закритого доступу має передбачати чітко визначені права автора, зокрема, на публікацію препринту або постпринту своєї статті. Дедалі більшої популярності серед авторів набуває публікація статей у відкритому доступі, де стратегію «золотого шляху» зреалізовують шляхом публікації у журналах відкритого доступу; стратегію «зеленого шляху» відкритого доступу науковці зреалізовують шляхом самоархівування своїх праць в інституційних репозитаріях або на платформах типу ResearchGate, Figshare, Zenodo. Між експертами та науковцями проходять жваві дискусії про переваги та недоліки формату відкритого доступу. Проте однозначним є той факт, що представлення наукової праці у відкритому доступі сприяє покращенню її «видимості» та підвищенню швидкості появи цитувань, а не збільшенню їхньої кількості. До прикладу, статтю, опубліковану в журналі, індексованому у Scopus, та водночас розміщену у відкритому доступі на ResearchGate, протягом року було процитовано лише 1 раз, але прочитано 1600 разів.
У напрямі надання послуг із питань наукометрії активну діяльність провадить Науково-технічна бібліотека (НТБ) Львівської політехніки. З метою покращення репрезентації наукового доробку університету фахівці НТБ консультують науковців як створювати персональні профілі у Google Scholar, ідентифікатори ORCID і Researcher ID. До речі, отримати консультацію з питань наукометрії можна тоді, коли заповниш відповідну форму в розділі Послуги→Індивідуальна консультація на веб-сайті книгозбірні.
Репрезентація вітчизняної наукової періодики в міжнародних НМБД становить проблемну зону галузі наукової комунікації. Незначну динаміку інтеграції вітчизняних видань у міжнародний інформаційний простір маємо через їхню невідповідність базовим вимогам до наукового журналу міжнародного зразка. Розроблення єдиної концепції наукового журналу дозволить трансформувати вітчизняну наукову періодку на якісно новий рівень. Саме цим шляхом прямує НТБ як науково-інформаційний центр Львівської політехніки.
НТБ модернізує своє функціонально-цільове призначення в руслі сучасних тенденцій розвитку науки. Вагомим напрямом її діяльності стало провадження багатоаспектної роботи щодо адаптації оформлення та організування контенту академічних видань, що випускають навчально-наукові інститути й кафедри університету, до вимог вітчизняних та міжнародних стандартів. У цьому аспекті ключовим завданням НТБ є здійснення науково-методичної та консультаційної діяльності для актуалізації оформлення контенту існуючих та створення нових академічних видань Львівської політехніки відповідно до вимог провідних НМБД.
Принципи організування та функціювання наукового журналу представлено на офіційному веб-сайті книгозбірні в розділі Науковцеві→Наукометрія→Вимоги до наукових журналів для просування в наукометричні бази даних. Вони є результатом аналітико-синтетичного опрацювання вимог провідних світових НМБД Scopus, Web of Science та Index Copernicus. Комплексне реалізування вказаних принципів забезпечить відповідність наукового журналу міжнародним стандартам як джерела якісного наукового контенту та достовірного наукового знання.