Новини та COVID-19: журналісти-політехніки розповідають про навички протидії фейковій інформації

Марія-Катерина Винарчик, Катерина Терещенко, студентки другого курсу кафедри журналістики та засобів масової комунікації
Герб Львівської політехніки

Зі спалахом COVID-19 проблема фейків набула актуальності у багатьох країнах світу. Пропонуємо кілька корисних порад, які вдалося зібрати, щодо того, як не «потрапити на гачок» дезінформації.

Мережею поширили фейк, мовляв, нещодавно в Ухані запустили 5G і саме це спричинило появу коронавірусу. Так, у чотирьох місцевостях Британії впродовж двох тижнів спалювали вишки, котрі розповсюджували сигнал. Якщо повірити у це, то тепер вірус поширюється світом, адже люди використовують оновлені технології.

Але, є факти, що доводять недостовірність цієї інформації. До прикладу, COVID-19 поширюється Японією та Іраном та поки у них не встановлено обладнання для поширення 5G. Тому Всесвітня організація охорони здоров’я спільно з десятком ІТ-гігантів вирішили розробити план для боротьби з фейками під час пандемії.

В Україні теж протидіють коронавірусу, Інститут масової інформації оголосив конкурс «Лови КОРОНАфейк!». Його мета ― виявити фейки та дезінформацію, пов’язані з карантином і поширенням Covid-19.

А пресслужба Facebook повідомила про запуск разом із організаціями VoxCheck та StopFake фактчекінгової програми в Україні для боротьби з фейковими новинами та неправдивою інформацією. І це лише частина системи заходів Facebook, що спрямовані на покращення якості і достовірності фактів та даних.

Діана Собко, студентка другого курсу кафедри журналістики та засобів масової комунікації
«Користуюсь, зазвичай, правилом п’яти публікацій»

–– Насамперед, я звикла переглядати новини лише тих видань та ресурсів, яким довіряю. Визначила для себе основний «критерій».

Користуюсь, зазвичай, правилом «п’яти публікацій». Коли всі деталі однаково відтворено на п’яти ресурсах, я довіряю цій новині.

На мою думку, основне правило, яке допоможе відрізняти правдиві матеріали від фейків–це просто перевіряти інформацію, яку ми читаємо.

Наталія Підгірна, студентка третього курсу кафедри журналістики та засобів масової комунікації:
«Мій мозок автоматично відмовляється то сприймати»

––Я не зупиняюся, прочитавши лише заголовок. Переглянувши увесь матеріал, відразу ж намагаюсь перевірити його за трьома авторитетними джерелами. Коли бачу навіть найменшу невідповідність, то відразу закриваю цю новину. Мій мозок автоматично відмовляється сприймати фейкову інформацію.

Андріана Будиш, другокурсниця кафедри журналістики та засобів масової комунікації
«Зло, дезінформація та їжа»

― Фейки ― це навіть не просто дезінформація, а «їжа», якою годують не дуже свідомих користувачів Фейсбука. Раджу всім тричі перевіряти інформацію, яку читаєте. Звертайте увагу не лише на текст, а й на достовірність фото- та відеоконтенту. І не забувайте про дату та час публікації, адже це визначає актуальність новини.

Також поради дала експертка з теми протидії фейковій інформації, кандидат наук із соціальних комунікацій Мар’яна Кіца.

― Часто користувачі необдумано поширюють очевидні фейки та маніпулятивну інформацію. Тому перше правило, яким потрібно користуватись це: інформаційна гігієна. Перш ніж лайкнути чи поширити, добре обдумайте.

Друге ― критичне мислення. Часто ми читаємо заголовок і вважаємо, що знаємо, про що йдеться. Насправді це не завжди так. Тому спершу прочитайте увесь текст. Далі зверніть увагу на першоджерело. Якщо воно є, то перейдіть на його сторінку і знайдіть таку інформацію, шукайте підтвердження на офіційних сторінках

Третє ― стосується зображень. Часто їх застосовують до неактуальних новин або ж редагують у фоторедакторах. Просто здійсніть пошук фото у Google і перегляньте де їх застосовували.

Наступне правило ― коментарі. Зверніть увагу, хто у ролі експерта чи дійсно ця людина компетентна у даній справі. Чи не додає вона суб’єктивізму або емоцій. Це правило актуальне й у соцмережах, перевіряйте хто поширює та коментує новини.

Стосовно фейків, рекомендую читати публікації на ресурсах, що розвінчують фейки та пояснюють, що не так. Це: VoxCheck (зокрема українська версія), StopFake та «Без брехні». Останній зараз активно займається аналізом новин, стосовно COVID-19. Почитавши матеріали на цих ресурсах ви побачите, що дуже багато інформації з соціальних мереж чи ЗМІ насправді є фейком чи маніпуляцією. Щось замовчують, а на чомусь надто акцентують.

Тож дотримуйтесь інформаційної гігієни, перевіряйте факти та аналізуйте.