Шевченківські читання є непорушною традицією Львівської політехніки. Незважаючи на ковід і повномасштабне вторгнення рф, ця подія лишається незмінною, об’єднуючи тих, хто шанує великого українського поета Тараса Шевченка, бо його твори, які досі зворушують наші серця, віддзеркалюють актуальні проблеми та вічні істини.
Подія розпочалася з хвилини мовчання на вшанування пам’яті полеглих у війні випускників Інституту хімії та хімічних технологій: Олега Короляка, Ігоря Сподара, Романа Іллюка та інших. Вони – наші Герої.
– Наш Роман Іллюк дуже любив Шевченківські читання і кожного року брав у них участь. Я хочу зазначити, що він був надзвичайно глибокою людиною, християнином зі своїми традиційними цінностями, зрештою, добровільно пішов на фронт, щоб захистити рідну Батьківщину в цій кривавій війні. У липні минулого року Роман загинув. І я хочу, щоб його справа продовжувалась у нас, у наших діях, наших думках. Молімося за полеглих, пам’ятаймо і допомагаймо теперішнім воїнам, адже якби не ЗСУ, то ці читання не відбулися б, – зазначила переможниця університетських «Шевченківських читань – 2020» Марта Пиріг.
Щороку в березні університетська спільнота згадує великого пророка України Тараса Шевченка. Тож твори Кобзаря знову лунали у стінах альма-матер. У декламуванні віршів брали участь чимало політехніків, серед яких не лише студенти, а й викладачі. Всі у вишиванках, ошатно вбрані, із запалом в очах читали вибрані поезії.
Надихає, що цьогоріч Шевченкові твори звучали голосами й нових учасників – першокурсників:
- «Мені однаково, чи буду...» – Вікторія Савула
- «Зоре моя вечірняя» – Вероніка Мітрофанова
- «Світає, край неба палає» – Іванна Марко
- «Огні горять, музика грає» – Софія Рось
- «Садок вишневий коло хати…» – Братковська Вікторія
Кожен по-своєму проживав рядки поезії, надаючи словам ваги та виразності, які звучали немов у музичному виконанні. Виступаючи, студенти занурювались у світ великого волелюбця, передавали його почуття та думки, а зал відчував це і співпереживав разом із ними.
Після декламування віршів заступниця голови товариства «Просвіта» Львівської політехніки Надія Любомудрова особливо відзначила політехніка Андрія Нижника й подарувала йому ілюстрований Кобзар за блискуче виконання вірша «Розрита могила».
– Особисто від себе хочу відзначити Андрія Нижника за те, що в нього це прозвучало так сильно й патріотично. З його уст відчувалося, що він прожив цю «Розриту могилу» самостійно, – поділилася враженнями Надія Петрівна. – Пам’ятаю, як кожного року з усієї України читали Шевченкове слово, а воно сьогодні як зброя, адже пригадаймо Революцію Гідності 2014 року: перший загиблий на майдані Сергій Нігоян – за те, що цитував «Борітеся – поборете! Вам Бог помагає!». Тож нехай нам Бог помагає у наших справах, у нашій боротьбі...
Кобзареві дні у Львівській політехніці й далі несуть світло мудрості великого майстра слова, що нагадує нам про наше коріння, попереджає про сучасні виклики та змальовує шлях до майбутнього. Ця традиція сприяє збереженню нашої національної ідентичності та культурної спадщини.
