У журналістському середовищі досі домінує думка, що в університеті людину не можна навчити досконало писати статті, що завдання ЗВО – підготувати широко освіченого фахівця, а вже в редакції швидко пояснять, як робити репортажі, інтерв’ю та журналістські розслідування.
Насправді давно доведено, що журналістська творчість – це бажання щось сказати людям плюс дотримання технології того, як слово має дійти до вух. На мою думку, випускник журналістики має досконало володіти основою основ технології творчості – рідною мовою. Він мусить уміти слухати й чути людей – носіїв інформації, керувати увагою тих, кому адресує свої твори, вміти дивитися на факти збоку, відображати різні точки зору, ретельно перевіряти здобуті відомості, вивчати аудиторію та її реакцію на статтю для того, щоб знати, яким був відгук (фідбек). Випускникові з такими навичками гарантовані більш-менш безболісне входження у професію та закріплення в ній.
Тож розглянемо, які навички можна опанувати за чотири роки навчання у Львівській політехніці на прикладі досвіду студента кафедри журналістики Дмитра Курки. Він уже закінчив навчання, тому може розказати про свої здобутки.
– Отож, Дмитре, чи задоволений ти своїм фахом?
– Я обирав професію за покликом серця, тому, без жодних сумнівів, задоволений нею. Підготовка до журналістської діяльності проходить цікаво, і Львівська політехніка тут не дасть нікому сумувати. Пригадую, нещодавно викладач поставив нам завдання зняти журналістський стендап на місці подій, пов’язаних з війною. Під час цього стендапу, хоча він і був аматорський, знятий без допомоги професійного обладнання, кожен студент міг відчути себе журналістом, а також зрозуміти, чи така професія йому до душі.
– Нам цікаво довідатися про головне – набутий досвід, яким можна поділитися з іншими студентами. Чи є такий у тебе?
– Гадаю, такий досвід є, і він позитивний. Я вивчив немало теорії, а також проходив навчальну практику в редакції, де на власному прикладі зрозумів, що таке справжній журналіст. Вважаю, що журналістом можна стати завдяки 80 відсоткам практики і 20 – теорії. Це моя думка. Але ці 20 відсотків теорії мають бути досить сильні, і я, як випускник ЗВО, що здобув професію журналіста, повинен насамперед мати базові уявлення про стан речей: про політику, економіку, історію. Тобто після завершення навчання я маю бути всебічно обізнаний.