Не можна сказати, що викладання у виші – дуже популярне хобі ІТ-спеціалістів. Зарплата викладача незрівнянно менша за гонорари розробників чи тестувальників. А щоб створити навчальну програму та готуватися до лекцій, доведеться витратити немало свого вільного часу.
Проте багато людей мають хист до того, щоб передавати свій досвід іншим. Це допомагає поглибити власні технічні знання та дає привід самореалізуватися як викладач. Ми з’ясували, як це можна зробити, які виклики чекають під час викладання та як самому отримати від такої діяльності якомога більше переваг.
Серед героїв статті – Андрій Заблоцький, QC Expert у SoftServe та викладач Національного університету «Львівська політехніка».
Хочу викладати. До кого звертатися?
Наразі в усіх ЗВО (закладах вищої освіти) є підвищений попит на викладачів-практиків, які готові ділитися знаннями та досвідом. Тож перейти від бажання до справи досить просто. Імовірно, що адміністрація університету зрадіє ініціативі та посприяє проходженню всіх формальностей.
Андрій Заблоцький:
– Я звернувся до Зеновія Вереса – колеги по SoftServe та засновника програми «Інтернет речей» в Національному університеті «Львівська політехніка». Він уже не перший рік працює над трансформацією навчальних програм. Зеновій запропонував мені зробити пілот курсу «Основи тестування ПЗ». Отже, моє бажання збіглося з прагненням університету змінюватися та переходити від вивчення Pascal з конспектів до створення живих робочих аплікацій, які розв’язують певні задачі. А головне – почав співпрацювати з людьми, які поділяють мою думку та бачать у цьому сенс.
До яких формальностей готуватися
Андрій Заблоцький не мав жодного досвіду викладання до того, як звернувся до Львівської політехніки. Але це не стало перешкодою. Зі сторони ЗВО головною вимогою було створити навчальну програму з чітко визначеним розкладом, темами та практичними матеріалами, які мають освоїти студенти під час навчального семестру. А також – перекласти українською усі терміни, пов’язані з тестуванням.
За словами Андрія, також було необхідно офіційно оформитись на роботу в університет: «Це займає приблизно стільки ж часу, як збір документів на отримання водійських прав, включно з медоглядом».
Щодо подальшого суміщання пар з основною роботою, це можна владнати двома способами. Перший – домовитися з компанією.
– Я веду одну лекцію та два практичні заняття на тиждень. У SoftServe до моєї викладацької роботи віднеслись абсолютно позитивно, жодних додаткових годин відпрацьовувати не довелося. Навпаки, мій керівник запропонувала залучити ще двох експертів додатково задля допомоги з проведенням практичних занять та відповідно зменшення мого навантаження, – розповідає Андрій Заблоцький.
Як розробити навчальну програму
Андрій Заблоцький почав готувати програму з того, що записав у електронних таблицях теми, які мають освоїти студенти. Пізніше він детально розписав, що група буде проходити під час кожного заняття.
Він рекомендує викладачу поставити собі запитання: кого ви як лектор хочете бачити в кінці вашого курсу навчання? Заблоцький поставив ціль отримати на виході інженерів, які зможуть зайти на середньостатистичний проект на позицію QC trainee. При цьому отримати теоретиків, які би знали всі терміни тестування, проте не вміли б застосовувати їх на практиці, він не хотів. Тому він вирішив розробити гібридну програму, що включає в себе як лекції, так і практичні завдання.
– До прикладу, якщо одного тижня ми вивчали типи тестування, то наступного тижня кожен зі студентів мав пов’язати ці теоретичні знання з реальними сайтами чи мобільними аплікаціями. Задача – показати на практиці, як студент проводив тестування та які типи тестування при цьому застосовував, – пояснює Андрій.
За його словами, розробка всієї навчальної програми зайняла приблизно один тиждень. При цьому майбутній викладач спирався на поради Зеновія Вереса та вже готову програму курсу Quality Control ІТ-академії SoftServe.
За словами Зеновія Вереса, засновника програми «Інтернет речей» у Львівській політехніці та Solution architect у SoftServe, конкретні вимоги до навчальної програми вказані у нормативних документах кожного ЗВО. Наприклад, у Львівській політехніці викладач сам вирішує, що саме викладати під час курсу. Проте є вимоги до того, які компетенції студенти мають здобути на виході, як розподілятимуться бали, яку літературу брати за основу.
Як стати хорошим викладачем
Андрій Заблоцький помітив, що результати навчання є значно кращими, коли студенти бачать, як працює проект із середини, як взаємодіють люди і які інструменти розробки вони при цьому використовують. Тому він проводить лекції безпосередньо в офісі компанії – в умовах, максимально наближених до робочих. За його словами, студентам важливо побачити, що всі отримані ними знання були не даремними та справді будуть застосовані на практиці.
– З цією ж метою я прошу нашу HR Marketing команду провести студентам додаткову екскурсію компанією. Після такої події абсолютно у всіх загоряються очі та відкривається друге дихання, – згадує Заблоцький.
Ще один підхід Андрія – відмовитися від класичних навчальних відносин «учитель-учень» і стати для студентів ментором. Для цього він не витрачає час на перевірку присутності чи інші формальності. Замість цього викладач розпочинає кожне заняття з 5 типових запитань, які студенти можуть отримати під час проходження співбесіди. Найкращих випускників курсу він обіцяє порекомендувати на відкриті вакансії компанії.
І головне питання. Навіщо?
За словами Андрія Заблоцького, він мотивувався бажанням проявити себе в коучінгу чи менторстві. Він переконаний, що кожному спеціалісту важливо зустріти свого ментора, особливо в студентські роки. Такий учитель покаже, де людина перебуває зараз, ким може стати через 5 років та що треба для досягнення поставлених цілей.
– Такий досвід схожий на волонтерство. Проте я згадую власну історію, як 11 років тому я сам був пересічним студентом та підпрацьовував кур’єром. Завдяки моєму знайомому, який уже був успішним розробником, мені вдалося зрозуміти, що я хочу від життя, ким бути і чого досягти, – згадує Андрій.
До того ж, досвід викладання дав Андрію привід освоїти з нуля встановлення трекінгових та test case management систем.