У видавництві Щецинського університету вийшла книга, амбітна мета якої — бути водночас підмогою й натхненням.
Розвиваючи компетенції
Завідувачка кафедри прикладної лінгвістики (ПЛ) Інституту комп’ютерних наук та інформаційних технологій (ІКНІ) Львівської політехніки професорка Олена Левченко та викладачка польської мови цієї кафедри Ірина Павелко спільно зі своїми щецинськими колегами — докторками Катажиною Кондзьолою-Піх (керівниця проєкту) й Аґнєшкою Кшановською — написали непересічну книгу. Її повна назва — «Культура мови і мова культури. Матеріали для вивчення польської мови для українських студентів. Рівень В2–С1».
Це видання побачило світ завдяки фінансуванню Польського національного агентства академічних обмінів (Narodowa Agencja Wymiany Akademickiej, NAWA). Його реалізовано у межах проєкту «Розвиток культурної компетентності у викладанні польської мови в українських університетах» та програми «Популяризація польської мови».
Книгу адресовано українським студентам, які прагнуть поліпшити своє знання польської мови й культурні компетенції, тобто обізнаність зі специфічними особливостями Польщі, що допоможе їм орієнтуватися в цій країні й комунікувати з її громадянами. Адже праця чотирьох науковиць охоплює різноманітні аспекти й контексти польської культури, зокрема мовний, духовний, регіональний, кулінарний тощо.
Перший розділ книги — про мовну ввічливість, уміння висловлювати компліменти, втішати, співчувати, делікатно критикувати й відмовляти, зважаючи на соціальні відносини, типові ситуації спілкування (зокрема в інтернеті), традиції та звичаї. У другому розділі розглянуто соціальні різновиди польської мови, особливості спілкування молоді, вербальну коректність і фемінітиви. Третій розділ присвячено кулінарній культурі, регіональним і національним традиціям приготування та споживання їжі. Останній розділ — про фразеологізми, які відображають найтонші відтінки національної культури та світогляду.
Співавторки цікавого пізнавального видання пояснили, що «це не типовий підручник, а радше збірник допоміжних навчальних матеріалів», який «може стати підмогою та натхненням». Тому він доступний для завантаження на сайті видавництва Щецинського університету.
Щоб занурити в контекст
Професорка Олена Левченко розповіла:
— Ідея цього видання виникла в нас, його співавторок, коли ми викладали нашим студентам під час мовно-культурної практики в Щецинському університеті, де вони побували у квітні 2023 року завдяки сприянню польських колег. Особливе зацікавлення в них викликали лекції професорів Еви Комаровської та Романа Гаваркевича, присвячені культурі в мові.
Ми з польськими науковицями вирішили написати книгу для студентів про культурні особливості, відображені в мові, щоб занурити їх у культурний контекст, аби мовець розумів текст, контекст і підтекст. Кожна з чотирьох учасниць проєкту написала по одному розділу. Зокрема, наша молода колега — талановита викладачка польської мови Ірина Павелко — ознайомила читачів із тонкощами польського мовного етикету. Натомість я намагалася подати фразеологізми, які можуть викликати труднощі в українців, які вивчають польську мову.
Культура має значення
Ми прагнули показати національно-культурну специфіку обох мов, оскільки українські студенти мало обізнані й у нашій фразеології. Глобалізаційні процеси зумовлюють втрату національної ідентичності.
Я намагалася показати нашу й польську фразеологічні системи та контексти вживання фразеологічних одиниць. Використала цю нагоду, щоб студенти ґрунтовніше ознайомились і з українськими фразеологізмами, а також переконалися в тому, що, наприклад, навіть негативні емоції можна висловлювати, не вживаючи вульгаризмів і матизмів, які, на жаль, так часто трапляються сьогодні, зокрема, в мережевих текстах. Культура мови має значення.
У межах проєкту ми провели семінар, на який запросили викладачів польської мови, щоб вони протестували наш підручник і обговорили новітні технології, які можна застосовувати під час викладання іноземної мови. Польські науковиці Катажина Кондзьола-Піх та Аґнєшка Кшановська в межах семінару прочитали лекції для викладачів і студентів, а викладачки нашої кафедри поділилися своїми «технологічними» напрацюваннями — використанням корпусних даних у навчанні мови та наукових дослідженнях, зокрема застосуванням паралельних корпусів текстів під час викладання теорії та практики перекладу.
Те, чого немає у традиційних підручниках
— У назві книги вказано, що вона для українських студентів, які володіють польською мовою на рівнях B2–C1 (вищому за середній і високому). Чи здатна вона допомогти їм досягти найвищого рівня — С2?
— Так, звичайно, вона сприятиме підвищенню рівня, хоча С2 — це рівень носіїв мови. Саме рівні С1 та С2 передбачають, що мовець розуміє культурний контекст, гумор та іронію.
Загалом ми намагалися не бути нудними, подавати інформацію динамічно, часом з гумором. Наприклад, українці про когось, хто потрапив у складну ситуацію, скажуть, що він упав (ускочив) у біду, як курка в борщ, а поляки — wpadł jak śliwka w kompot (упав, як сливка в компот). Саме фразеологія найкраще зберігає національне, відображає особливості світогляду тієї чи іншої лінгвоспільноти.
Крім того, колись один філолог мав ідею написати специфічну граматику, де було б викладено інформацію, якої немає в академічних виданнях, іншими словами, подати ту інформацію, яку носії мови знають «за замовчуванням», яка для них очевидна. І в нас теж була ідея вмістити те, чого немає у традиційних посібниках.
Можна збагатитися
— Чи не є ваша книга передчасною для тих студентів, які ще не досягли рівнів B2–C1?
— Їм теж буде цікаво. Не обов’язково виконувати всі вправи, подані в посібнику. Натомість можна дізнатися багато цікавих мовних фактів, оскільки всі приклади контекстуального вживання дібрано із сучасного мовлення, зокрема з Національного корпусу польської мови.
— Однак коли студенти бачитимуть перед собою «планку», то будуть тягнутися до неї?
— Звісно.
— Чи можна вважати вашу книгу своєрідним гідом, мініенциклопедією Польщі?
— Ні, у книзі для цього замало інформації. Нам є ще над чим попрацювати в майбутньому. Так, наприклад, маємо плани опрацювати актуальні вислови з фільмів, цитати з художніх творів, щоб студенти знали про те, звідки ці інтертекстеми, в яких ситуаціях їх вживають.
Це стосується і власне питомих одиниць. Дуже сумно, що й українські журналісти калькують багато російських фразеологізмів, навіть ті, що мають абсолютно українську свідомість та ідентичність. Через колоніальне минуле та глобалізацію ми втрачаємо ідентичність.
Тож нашу книгу можна вважати вступом або чимось трохи більшим, ніж вступом до польської культури. Якби дозволяв обсяг, ми охопили б і польські пісні, і новітню літературу, і анекдоти, і політичні події, і вислови відомих політиків. Але коли почуємо відгуки колег і студентів, подумаємо, чи розширювати книгу.
Водночас про нашу ідентичність
— Чого більше в книзі — дидактичного чи пізнавального?
— Ми намагалися досягти балансу, щоб студенти могли водночас більше дізнатися про Польщу й поліпшити свою граматику. Сподіваюся, що посібник зробить добру справу: студенти, дізнаючись про польські традиції та порівнюючи їх з українськими, замисляться над багатством і різноманітністю свого культурного спадку. Тож наша книга і про нашу ідентичність: про те, що ми повинні знати, про те, які ми, що маємо історію, фольклор і літературу, давні традиції та безмежні фразеологічні запаси.
— Тобто ваша книга може стати своєрідним подразником: коли студенти читатимуть про польське, у них виникатиме зіставлення з українським?
— Так, і зіставлення, і порівняння, і, сподіваюся, насамперед розуміння того, що ми представники європейської цивілізації й культури. Оскільки наш підручник доступний на інтернет-сторінці, викладачам технічних спеціальностей, які співпрацюють з поляками, теж буде цікаво підвищити свій рівень володіння польською мовою та більше дізнатися про Польщу. Вони будуть краще обізнані із сучасним польським культурним контекстом.
