Атмосфера у мультимедійній 216-й аудиторії головного корпусу Університету ділова і водночас урочиста. Дисертанти знають, що за процесом захисту їхніх робіт у режимі онлайн можуть спостерігати їх колеги у багатьох містах світу. Введена аудиторія в дію цього року, до її оснащення долучилися партнери Львівської політехніки з відомої ІТ-компанії SoftServ.
Нещодавно тут проходив захист докторської дисертації доцента кафедри радіоелектронних пристроїв і систем Інституту телекомунікацій радіоелектроніки та електронної техніки Валерія Оборжицького. Процедура відбувалася під головуванням голови спеціалізованої вченої ради із захисту дисертацій ректора Університету професора Юрія Бобала. Вченим секретарем ради є професор кафедри теоретичної радіотехніки та радіовимірювання Андрій Бондарєв.
Зазвичай на таких засіданнях присутніх коротко знайомлять із біографією здобувача, його науковим доробком. Отож, Валерій Оборжицький народився 21 березня 1949 року на Хмельниччині. 1972 року закінчив радіотехнічний факультет Львівського політехнічного інституту і був скерований на роботу в НДЛ факультету. Одночасно з роботою в лабораторії навчався в аспірантурі престижного на той час Ленінградського електротехнічного інституту. 1983 року захистив кандидатську дисертацію за спеціальністю «Антенно-фідерні пристрої та техніка НВЧ».
Зараз він читає лекції, веде практичні та лабораторні заняття з дисциплін «Технічна електродинаміка та пристрої НВЧ», «Пристрої НВЧ та антени», «Мікрохвильова техніка», «Проектування пристроїв НВЧ та антен». У колективі інституту про дисертанта відгукуються як про фахівця високого рівня, скромну, принципову і глибоко порядну людину.
З високою відповідальністю, без поспіху Валерій Оборжицький працював над докторською дисертацією під назвою «Розвиток теорії та аналітичних методів підвищення ефективності проектування лінійних пасивних пристроїв для інтегрованих схем надвисокочастотного діапазону». Науковий консультант дисертаційної роботи – директор Інституту телекомунікацій, радіоелектроніки та електронної техніки професор Іван Прудиус. Офіційні опоненти – доктор технічних наук, професор кафедри радіофізики та кібербезпеки Донецького національного університету Володимир Крижановський, доктор технічних наук, завідувач кафедри радіотехніки, радіоелектронних апаратів та телекомунікацій Житомирського державного технологічного університету В’ячеслав Манойлов, доктор технічних наук, професор кафедри телекомунікаційних систем Державного університету телекомунікацій Анатолій Семенко. Опоненти позитивно оцінили докторську дисертацію львівського політехніка, висловивши, проте, низку зауважень і побажань.
Ми попросили наукового консультанта професора Івана Прудиуса розповісти, наскільки актуальною і значимою є праця Валерія Оборжинського, чи матиме вона практичне застосування у радіотехнічній промисловості? За словами Івана Никифоровича, у роботі дисертанта представлені методи проектування пристроїв надвисоких частот (НВЧ) в інтегрованому виконанні, які входять у структуру будь-якої радіотехнічної системи в частині приймання, формування та обробки сигналів. Розробкою такого типу вузлів займалися давно – з середини ХХ століття, проте методи їхнього розрахунку містили низку суттєвих обмежень.
Валерій Оборжинський розвинув теорію проектування і запропонував нові схемні рішення таких пристроїв, десятки зразків яких були виготовлені та досліджені в лабораторіях кафедри. Програмне забезпечення, розроблене на основі отриманих співвідношень, можна включати у системи автоматизованого проектування НВЧ-пристроїв з метою їхнього синтезу.
Сам дисертант зазначив, що запропоновані ним схеми пристроїв та методи розрахунку дають змогу підвищити ефективність проектування радіотехнічних та телекомунікаційних систем, знизити їхні габарити, собівартість, а також забезпечити роботу одночасно у двох смугах частот.
Члени спеціалізованої вченої ради одноголосно вирішили присвоїти Валерію Оборжицькому звання доктора технічних наук. Науковцю було рекомендовано на основі дисертаційної роботи видати монографію англійською мовою, оскільки отримані результати можуть зацікавити фахівців не лише в Україні, а й у багатьох країнах світу.
