Директор Інституту комп’ютерних технологій, автоматики та метрології професор Микола Микийчук, який брав участь у цій конференції, на прохання журналіста прес-служби насамперед пояснив саме поняття «термоелектрика». Воно з’явилося на початку ХІХ століття. А суть його полягає у тому, що під час нагрівання якогось пристрою, що містить речовину з певними фізичними властивостями, вона починає генерувати електричний струм. Це подібно до того, як генерують струм сонячні батареї під дією сонячного світла.
Одним із провідних вчених, який розвивав цю науку, був видатний англійський фізик Вільям Томсон, якому королева Вікторія подарувала титул лорд Кельвін. А ще відомо зі шкільних підручників, шо є шкала температури Кельвіна, яка починається з мінус 273 градусів. Лорд Кельвін родом із Белфаста (Північна Ірландія). На честь вшанування пам’яті видатного вченого у його рідному місті було вирішено провести наукову конференцію, організовану Міжнародною академією термоелектрики. У ній взяли участь науковці 13 країн Європи і США.
Ми запитали Миколу Миколайовича, як була представлена Україна на цій конференції, зокрема Львівська політехніка?
– Окрім мене, були ще засновник Міжнародної академії професор Богдан Стадник і професор Станіслав Яцишин. Він чудово знає англійську мову і був нашим перекладачем. Солідно були представлені Чернівці. Адже саме у цьому буковинському місті є Інститут термоелектрики НАН України, який очолює академік Лукіян Анатичук.
– Які основні проблеми розв’язують сучасні науковці-термоелектрики?
– Річ у тому, що дуже важко отримати ефективну електрику на явищі термоелектрики. І через це дуже низький коефіцієнт корисної дії. Це зумовлює те, що основні наукові дослідження полягають у пошуку комбінацій складу таких матеріалів, які б дали змогу довести коефіцієнт корисної дії хоча б до коефіцієнта наявних теплових машин, на рівень 20–22 відсотків.
– А що презентувала на цій конференції львівська наукова школа термоелектрики?
– Будь-які наукові дослідження неможливі без відповідного рівня вимірювань, отримання об’єктивної інформації. Науковці Львівської політехніки вже мають патент на створення еталону одиниці температури – Кельвін… Цей еталон буде пов’язаний у системі одиниць фізичних величин з іншими еталонами через сталі фізичні константи. Власне, професори Стадник і Яцишин багато над цим працюють. І на цьому форумі вони показали, як, використовуючи ефект термоелектрики і квантові ефекти, можна створити еталон температури, пов’язаний з іншими еталонами. Це дасть змогу на порядок підняти точність відтворення одиниці температури.
– Я розумію еталон ваги. Скажімо кілограм, який можна побачити і потримати у руках, або еталон часу, зафіксований на якомусь супер-точному годиннику. Еталон мусить десь бути збереженим...
– Якщо квантовий еталон служить до збереження і наступного відтворення певної фізичної величини, то саме тому він – квантовий, що його робота ґрунтується на незмінності певних фізичних констант. Кажуть так: «світ може розлетітися в друзки, проте значення сталої Больцмана або сталої Планка від цього не зміниться». Тому квант температури, зумовлений електрон-фононним розсіюванням і виражений через зазначені сталі, можна зберігати і відтворювати, формуючи шкалу температур. Саме у цьому зміст нашої основної доповіді на Форумі, позаяк лорд Кельвін запропонував цю шкалу, а ми докладаємо зусиль, щоб її вдосконалювати.
– Що собою являє університет Белфаста?
– Це престижний вищий навчальний заклад Північної Ірландії. Навчається у ньому 20 тисяч студентів, є факультети природничі, технічні і гуманітарні. У вестибюлі головного корпусу встановлено мармурову скульптуру Галілео Галілея. Зрозуміло, що лабораторії, аудиторії мають найсучасніше обладнання. Що нас особливо зацікавило – так це величезна відповідальність, яка покладена на викладача. Хочеш працювати у такому престижному університеті, хочеш мати аспірантів, бути науковим керівником, проводити дослідження – мусиш знайти грант десь на 150 тисяч фунтів стерлінгів. Навчання там платне, але є різні гранти на підтримку обдарованих студентів. На високому рівні організована робота студентів і науковців у їхній бібліотеці – електронна реєстрація, швидкий доступ до електронних і паперових фондів, намагання дотримуватися ідеального порядку. Говорити тільки пошепки. Коли для нас проводили екскурсію по бібліотеці, то нам постійно показували жестами про дотримання абсолютної тиші...
– Чи мали ви можливість ознайомитися з містом?
– Намагалися це зробити. Це стародавнє місто Північної Ірландії. Воно дуже постраждало під час тривалого релігійного протистояння між католиками та протестантами. Невипадково там вулиці не мають наскрізних проходів, що мало забезпечити більшу безпеку мешканців. Зараз у Белфасті період громадянського спокою. Це місто промисловості, культури, освіти. Побували ми і в музеї «Титаніка». У Белфасті він був збудований, пішов у своє перше й останнє плавання. Є там макет корабля, монумент його жертвам.
Наступна конференція Міжнародної академії термоелектрики відбудеться у Києві. А на цьому форумі професора Станіслава Яцишина було обрано дійсним членом Міжнародної академії термоелектрики.
