Відповідні структури, такі як Державна екологічна інспекція у Львівській області збирає інформацію та розраховує збитки заподіяні навколишньому природному середовищу внаслідок агресії РФ. На сьогодні ця інформація є недоступною, секретною і не піддається розголошенню.
Та навіть на основі того, що можемо почерпнути з відкритих джерел, зрозуміло, що шкода для довкілля у нашому регіоні, внаслідок ракетних ударів, істотна і за її заподіяння російський агресор неминуче має понести відповідальність.
З початком повномасштабного вторгнення, понад п’ятнадцять ракетних ударів було здійснено у Львівській області. Окрім влучань в об'єкти військової інфраструктури, нафтобазу, СТО та електропідстанції, пошкоджень зазнали залізнична інфраструктура, готель, домівки людей.
У середині квітня російські агресори завдали ракетних ударів по складах, які не використовувалися, та станції технічного обслуговування у Львові. За інформацією Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України: «пожежі, які мали місце після вибухів снарядів, могли спричинити забруднення атмосферного повітря та земельних ресурсів небезпечними речовинами».
Лише внаслідок обстрілу нафтобази у Львові наприкінці березня, за повідомленням Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України, відбулося потрапляння нафтопродуктів у річку Західний Буг. У зв’язку з чим виникла загроза забруднення транскордонних водних об'єктів. Адже, ріка Західний Буг, до якої потрапили нафтопродукти, є лівою притокою Нарви (басейн Вісли).
«Ми мешкаємо недалеко від нафтобази зі сторони Кривчиць. Коли туди влучили ракети до самого ранку йшов густий чорний дим. Гасили пожежу понад тринадцять годин. Я після цього недобре почувалася. Було враження, що в повітрі було щось небезпечне для здоров’я. Після кількох влучань ракет у Львові, у багатьох моїх знайомих боліло горло, з’явилися якісь алергічні прояви», — розповідає львів'янка Марія Сиглова.
«Вибух був шалено сильний. Я разом з восьмирічною донечкою і мамою, повибігали з коридору у тамбур. Кричали, плакали, панікували. Мій песик йорк півтори години трусився у мене на руках. Досі боїться сирен, грому, всього гучного, — згадує львів'янка Оксана пожежу на нафтобазі. — Видно було відразу густий чорний дим. Щастя, що вітер подув в іншу сторону і він не пішов на наші будинки».
Чи не найбільших загроз для навколишнього середовища серед усіх ракетних атак, було саме поцілення по нафтобазі збоку Кривчиць. Науковці пояснюють, що горіння нафтопродуктів, наносить більш серйозної шкоди довкіллю, ніж, наприклад, вибухи ракети серед поля. Оскільки, тут йдеться про великі об'єми горючої речовини, пожежі, які потрібно спочатку локалізувати, а потім погасити.
«Розливи нафтопродуктів і у воєнний час, і у мирний, небезпечні. Потім потрібно займатися очищенням довколишніх ґрунтів. Відбувається забруднення атмосфери, ґрунтових вод, тощо, — пояснює професор, завідувач кафедри екології та збалансованого природокористування Інституту сталого розвитку ім. В’ячеслава Чорновола Національного університету «Львівська політехніка» Мирослав Мальований. — На тому місці можлива деградація ґрунтового покриву та обмежений ріст рослинності».
В атмосферу у великій кількості потрапляє вуглекислий та чадний газ, оксиди азоту, оксиди сірки, діоксинів.
«Це те, що викидається, наприклад, при горінні на теплоелектростанціях. Лише при організованих викидах передбачені заходи щодо мінімізації кількості забруднюючих речовин. В автомобілях, допустимо, стоять каталізатори (каталітичний нейтралізатор), які допалюють чадний газ та недогорілі вуглеводні, а тут — неорганізоване горіння, тому шкідливі викиди досить значні», — пояснює професор.
Екологи кажуть, що рівень забруднення повітря потрібно вимірювати у момент вибуху. Якщо відразу не зафіксувати, через вітер зокрема, зробити це згодом буде неможливо.
«Це не є стаціонарне забруднення, яке у будь-який момент, можна перевірити. А в сам момент вибуху, зрозуміло, ніхто не буде фіксувати, — пояснює заступниця директора департаменту екології та природних ресурсів Львівської обласної державної (військової) адміністрації Оксана Війтик. — Тому представники Державної екологічної інспекції фіксують насамперед забруднюючі речовини у ґрунті. Потім підраховують розмір збитків у фінансовому еквіваленті, застосовують відповідні формули».
Чиновниця пояснює, що також їздила на один «приліт» ракети на Львівщині. За її словами, це був військовий об'єкт, тому вона не може сказати, що конкретно там робила.
«Все фіксується: основні пошкодження, щоб потім претендувати на відшкодування — збитки, нанесені не лише довкіллю, але й будівлям і людям. Різні департаменти, у межах своїх повноважень, збирають їх, узагальнюють і відправляють у Міністерство розвитку громад. Нам були розіслані методики, як розраховувати шкоду, — додає пані Війтик.
Екологічна інспекція має свою лабораторію, акредитовані спеціалісти все прораховують. Та, за словами начальниці Управління екології та природних ресурсів ЛМР Олександри Сладкової, на рівні місцевого самоврядування, доступу до подібних обстежень немає.
«Їх робить Державна екологічна інспекція, яка заходить на об'єкт разом з СБУ. Є приватні лабораторії, які збирають дані з суміжних ділянок і передають їх в міжнародні аналітичні центри. Це, наразі, все, що нам відомо», — пояснила вона.
У Державній екологічній інспекції у Львівській області на інформаційний запит щодо шкоди для довкілля від ракетних ударів російських військових по промислових об'єктах у нашому регіоні, відповіли, що не можуть розголошувати відомості та процесуальні дії під час кримінальних проваджень.
Серед чинників, які роблять шкоду довкіллю, внаслідок обстрілів — забруднення компонентами ракетного палива, створення небезпек для води та ґрунтів.
«Механічні руйнування будівель, об'єктів, які містять небезпечні компоненти і відповідно це створює загрозу для навколишнього середовища. Спалахують горючі матеріали: деревина, пластик, — пояснює доцент кафедри екологічної та інженерної геології та гідрогеології Львівського національного університету імені Івана Франка, старший науковий співробітник Інституту гірничо-хімічної промисловості Василь Дяків.
За його словами, наслідки для довкілля через пожежі, спричинені ракетними обстрілами, викиди токсичних газів, вплив на ґрунти і на воду — середньої тривалості. Вони будуть відчутні до того часу, доки води не самоочищаться і ґрунти не рекультивуються.
«Надзвичайники проводять ліквідацію наслідків і відповідно утилізують залишки вибухових речовин. Екологічна ситуація з початком війни однозначно погіршилася. Момент вибухів боєприпасів має негативний вплив на здоров’я від прямого впливу забрудненого повітря чи, для прикладу, споживання забрудненої води до психологічного пливу», — переконаний науковець.
«Наслідки ракетних ударів для довкілля ще не досліджені, щоб можна було авторитетно говорити про якісь висновки, — вважає доктор технічних наук, професор, завідувач кафедри екології та збалансованого природокористування Інституту сталого розвитку ім. В’ячеслава Чорновола Національного університету «Львівська політехніка» Мирослав Мальований. — І це нормально, що є певна міра секретності щодо досліджень, адже, триває війна. Але щось попередньо вже можна сказати».
За його словами, дослідження можна робити на основі балансових розрахунків, коли обчислюється, яка кількість забруднень була у звичайний час без вибухів і потім накладається на те, наскільки збільшилися у наслідок вибухів.
«Я не думаю, що це збільшення сягає більше, ніж 10%. Це голослівна заява, бо я не рахував. Але можемо апріорі допустити, що особливо великих забруднень атмосфери у нашому регіоні наразі немає, зовсім інша ситуація у зоні інтенсивних військових дій», — переконаний професор.
Щодо ґрунтів ситуація може бути трохи іншою. Досліджувати землю у місці потрапляння ракети і біля нього взялася працівниця Львівської політехніки Катерина Петрушка. У рамках нідерландської стипендіальної програми по боротьбі з хімічною зброєю науковиця протягом декількох місяців буде досліджувати ґрунт, відібраний на місці «прильотів».
«Я спеціально брала проби у трьох локаціях (спеціальна методика локального забору ґрунту), де були ракетні обстріли. Це не було так легко зробити. Нас не пускали, — згадує Петрушка. — Пояснювали для чого це робимо, показали посвідчення працівника «Львівської політехніки». Але знову таки, розповідати, де саме ми брали проби ґрунту я не маю права».
Науковці робитимуть розширений аналіз ґрунту і це триватиме досить довго до весни наступного року. Результати дослідів використають для написання наукових статей.
«Я вже зараз передбачаю, що виявимо там найбільше цинку і можливо металу, яким покрита сама крилата ракета — свинцю, та пороху, який міститься у ній всередині», — пояснює стипендіатка. За її словами, важкі метали не виводяться з землі дуже довго десятиліття, як мінімум. Такий ґрунт буде непридатним для використання. Дуже складно, щоб там взагалі щось виросло.