У селі Звенигороді облаштують історико-культурний парк «Древній Звенигород». Колись княжа столиця, а тепер — село під Львовом хоче привернути туриста і відновити оборонні місця. Проект виграв грант Європейського Союзу (ЄС).
Найбільший розквіт міста припав на часи Володимирка, батька Ярослава Осмомисла. Звенигород припинив своє існування 1241 року, коли монголи спалили укріплення дотла. Зараз про величну історію нагадують артефакти, які лежать просто під ногами, і вали. Тому науковці та місцева громада надумали відкрити тут Історико-культурний парк «Древній Звенигород».
«Дуже важко показати, що зникло, але, дякуючи долі, ця територія має сліди тої колишньої слави, це є оборонні вали, це є замкові бастіони початку XVIII ст., — розповів Василь Петрик, доцент Національного університету «Львівська політехніка». — Ми запропонуємо туристам пройти лінією валів, долиною ріки Білки, де колись були майстерні ювелірні, господарські будівлі, ця територія активно заселялася, а всередині валів — територія княжого міста». Стрімкою стежкою уже є можливість піднятися на бастіони, княжий дитинець, де стояли палати князя, храм із цвинтарем, господарські будівлі й оборонні укріплення.
Ідею проекту такого парку подала сільська рада, а вже область написала і виграла грант від ЄС — 12 млн грн. За ці гроші розчистять вали, місце замку, облаштують доріжки та навколишню інфраструктуру у селі: місця для відпочинку, освітлення, паркінг. «Ми дуже чекаємо на те, щоб прийшли кошти і почали робити. Цей проект розрахований на два роки, кошти підуть траншами. А для нашого Звенигороду це взагалі буде чудово, бо це — робочі місця та популяризація нашого села», — прокоментувала Наталія Толопко, голова Звенигородської сільради.
Наразі у місцевому музеї відремонтували одну залу та відкрили цілком нову тимчасову виставку із скарбів, викопаних у Звенигороді упродовж ста років. Показують могутність княжої столиці зброєю, прикрасами, посудом. «Ми вибирали на виставку речі, які б свідчили про те, наскільки була розвинута матеріальна культура. На одній із вітрин — біжутерія, величезна кількість прикрас, зокрема, зі скла, а скло в ті часи це було доволі дороге задоволення», — зазначила Наталія Войціщук із Рятівної археологічної служби.
Завдяки болотистій місцевості збереглося чимало елементів дерев’яної забудови й артефакти, зокрема шкіряне взуття та дерев’яний посуд. А ще фахівці із «Львівської політехніки» створили 3D-модель замку та княжого Звенигороду.